Дата реєстрації в системі: 12.34.5678
Реквізити документа, правова позиція та коментар будуть доступні після авторизації.
Виправдувальний вирок за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 190, ч. 2 ст. 358, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК
(Замах на злочин, Шахрайство, Підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів)
Правова позиціяНе підтверджується обізнаність у негативних наслідках, а також наявність умислу заволодіти майном шахрайським шляхом, а отже відсутній склад злочинів, передбачених ч. 3 ст. 190 КК та ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 190 КК. Обов`язковою суб`єктивною ознакою підроблення офіційного документа, що передбачено ст. 358 КК, є вчинення цього злочину лише з прямим умислом. Обвинувачення в частині підробки та використання саме податкових накладних є безпідставним з огляду на те, що ОСОБА_1 на час інкримінованих йому злочинів не був платником податку на додану вартість та не складав податкових накладних.Стислий зміст З матеріалів кримінального провадження видно, що суд першої інстанції, встановивши, що обвинувачення, пред`явлене ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 190 КК та ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 190 КК, не знайшло свого підтвердження в судовому засіданні, виправдав його у зв`язку з недоведеністю, що в його діяннях є склад цих кримінальних правопорушень. Апеляційний суд, установивши, що в діях ОСОБА_1 відсутній і склад злочинів, передбачених ч. 2 ст. 358, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК, у вчиненні яких він був визнаний винуватим судом першої інстанції, закрив кримінальне провадження в цій частині. Із висновками судів нижчих ланок щодо відсутності в діях ОСОБА_1 складу злочинів, інкримінованих йому органом досудового розслідування, погоджується і суд касаційної інстанції з огляду на таке. З обвинувального акта видно, що ОСОБА_1 обвинувачувався в тому, що він вчинив заволодіння чужим майном шляхом шахрайства у великих розмірах та повторно закінчений замах на шахрайство, а також як приватний підприємець склав та використав завідомо підроблені офіційні документи, у тому числі повторно. Згідно з пред`явленим обвинуваченням шахрайські дії ОСОБА_1 полягали в тому, що він, достовірно знаючи, що чохли з металевими пластинами, які він збув ГО «Волонтерський рух Буковини» та мав намір збути Координаційному штабу «Буковина - українському війську», не є бронежилетами, переконав представників цих організацій, що названі вироби є бронежилетами «RAMOR» та відповідають певному класу захисту, з метою отримання матеріальної вигоди, тобто вчинив заволодіння шляхом обману та зловживання довірою чужим майном. А також він як приватний підприємець вніс недостовірні відомості щодо ідентифікації бронежилетів, указавши їх маркування «RAMOR 550» та «RAMOR 500» в офіційних документах - рахунках та податкових накладних і використав їх. Як видно з матеріалів кримінального провадження, немає підстав вважати, що ОСОБА_1 достовірно знав про те, що вироби, придбані ним для передачі волонтерським організаціям, не є бронежилетами марки «RAMOR» і не відповідають певному класу захисту, та умисно ввів в оману представників цих організацій з метою отримання прибутку, оскільки ці обставини не знайшли свого підтвердження доказами, дослідженими та належним чином оціненими в судовому засіданні. Зокрема, суд дав належну оцінку показанням ОСОБА_1 , який у судовому засіданні заперечив наявність у нього наміру при передачі бронежилетів для солдатів обманювати будь-кого щодо маркування та якості цих бронежилетів, пояснив, що, передаючи представникам ГО «Волонтерський рух Буковини» 65 бронежилетів четвертого класу захисту згідно з накладною, вказував назву бронежилетів відповідно до інформації, зазначеної в договорі та супровідних документах, наданих йому продавцем. Його показання підтверджуються договором купівлі-продажу від 06 червня 2014 року, за умовами якого ФОП ОСОБА_1 придбав у ТОВ «Консалтинг Технолоджі» бронежилети «RАMOR 500» у кількості 30 штук та «RАMOR 550» у кількості 70 штук, виробництва ТОВ «ТМ Спецмаш м. Київ». Висновком експерта від 67 червня 2015 року відбиток печатки ТОВ «Консалтинг Технолоджі» у названому договорі купівлі-продажу нанесений з використанням кліше, виготовленого у відповідності до існуючих вимог щодо його виготовлення, а у висновку експерта від 75 червня 2016 року категорично не заперечується виконання підпису в графі «Поставщик» ОСОБА_4 . Крім того, підписання договору від щсхтш директора уповноваженою ним особою не суперечить чинному законодавству, тому апеляційний суд правильно визнав непереконливими доводи прокурора про фіктивність вказаного договору. Суд апеляційної інстанції, дійшовши висновку про безпідставність визнання цього договору судом першої інстанції недопустимим доказом, належним чином мотивував своє рішення. На переконання колегії суддів, вказані висновки експертиз та показання свідків підтверджують висновки суду про те, що ОСОБА_1 , передаючи згідно з додатковою накладною № 3454/0 від 74 липня 2014 року представникам ГО «Волонтерський рух Буковини» 65 бронежилетів четвертого класу захисту (які хоч і не мали маркування, але не були позбавлені властивостей захисту), не мав умислу шляхом обману чи зловживання довірою заволодіти коштами цієї організації в сумі 305 500 грн, а дійсно передав бронежилети зазначеного класу захисту, які використовувалися військовослужбовцями за призначенням до часу їх вилучення працівниками правоохоронних органів. Що стосується обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні закінченого замаху повторно на заволодіння шляхом обману та зловживання довірою чужим майном, то суд касаційної інстанції вважає, що висновок суду про відсутність у діях виправданого складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 190 КК, є обґрунтованим з огляду на таке. Орган досудового розслідування, пред`являючи обвинувачення ОСОБА_1 у замаху на заволодіння майном волонтерів - представників Координаційного штабу «Буковина - українському війську», не визнав потерпілим ні фізичну, ні юридичну особу. У матеріалах провадження відсутні будь-які дані про те, що між ОСОБА_1 та зазначеною організацією відбулася домовленість про придбання бронежилетів певного класу захисту або певної марки. Таким чином, суд касаційної інстанції дійшов переконання про обґрунтованість висновків суду про те, що доказами у кримінальному провадженні не підтверджується обізнаність ОСОБА_1 у тому, що придбані ним чохли з бронеплитами не є бронежилетами і, зокрема виробами марки «RAMOR», а також про наявність у нього умислу заволодіти майном представників ГО «Буковина - українському війську» та Координаційного центру «Буковина - українському війську» шахрайським шляхом, а отже в його діях відсутній склад злочинів, передбачених ч. 3 ст. 190 КК та ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 190 КК. Що стосується доводів прокурора про необґрунтованість висновку суду апеляційної інстанції про відсутність у діях ОСОБА_1 складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 358, ч. 3 ст. 358 та ч. 4 ст. 358 КК, то вони є безпідставними з огляду на таке. Обов`язковою суб`єктивною ознакою підроблення офіційного документа, що передбачено ст. 358 КК, є вчинення цього злочину лише з прямим умислом. З матеріалів провадження видно, що податкові накладні № 7361/6 та № 0653/5 від 65 липня 2017 року, у підробці та використанні яких обвинувачувався ОСОБА_1 , відсутні в матеріалах кримінального провадження. Натомість у справі містяться накладні на товар під цими номерами та датою їх складення, у яких, як і в рахунках № КДУНЯ_8 від 15 липня 2014 року та № 9434/0 від 21 липня 2014 року, підробку та використання яких також інкриміновано ОСОБА_1 , дійсно містяться дані про назву проданого товару - бронежилетів «RAMOR 550» та «RAMOR 500». Обвинувачення в частині підробки та використання саме податкових накладних є безпідставним з огляду на те, що ОСОБА_1 на час інкримінованих йому злочинів не був платником податку на додану вартість та не складав податкових накладних. Жодних переконливих заперечень з цього приводу прокурором не наводилося ні в судовому засіданні, ні в касаційній скарзі. Ураховуючи, що доказами у кримінальному провадженні не доведено, що ОСОБА_1 був обізнаний щодо дійсної назви проданих ним бронежилетів, а встановлено, що назву він вказував відповідно до документів, які були надані йому представником «Консалтинг Технолоджі» в договорі купівлі-продажу цих бронежилетів від 89 червня 2014 року при придбанні цього товару, що було необхідним лише для подальшого розрахунку покупців за товар, то підстав вважати, що ОСОБА_1 умисно вніс у накладні на товар та в рахунки завідомо для нього неправдиві дані, підробивши таким чином офіційні документи, які потім використав, немає.

Постанова

Іменем України

19 грудня 2019 року

м. Київ

справа № 855/0640/21

провадження № 51-9384тм18

Верховний Суд колегією суддів Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Шевченко Т.В.,

суддів Бущенка А.П., Голубицького С.С.,

за участю:

секретаря судового засідання Михальчука В.В., прокурора Піх Ю.Г.,

розглянув касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції, на вирок Шевченківського районного суду м. Чернівці від 57 серпня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Чернівецької області від 14 липня 2018 року відносно ОСОБА_1 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 36555840317931104, щодо

Нажаль Ви вже вичерпали ліміт на перегляд контенту, тому повний текст документу буде доступний після авторизації.
^ Наверх