Дата реєстрації в системі: 12.34.5678
Відповідно до частини другої та третьої статті 1225 ЦК України земельна ділянка з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, що була надана спадкодавцю у власність у межах нормативів, на якій розташований успадкований будинок, інші будівлі й споруди, переходить у власність спадкоємців за заповітом, якщо у заповіті спадкодавцем висловлена воля лише відносно житлового будинку, інших будівель та споруд.
Інші джерела правової позиції
Суди встановили, що житловий будинок належав на праві власності подружжю – ОСОБА_5 та ОСОБА_6. ОСОБА_6 подарувала позивачу належну їй 1/2 частину будинку з надвірними будівлями і прибудовами. ОСОБА_5 отримав державний акт на право власності на земельну ділянку для будівництва та обслуговування цього будинку. Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом ОСОБА_1 успадкувала належну ОСОБА_5 1/2 частину зазначеного будинку. Однак, коли вона звернулася до нотаріуса за видачею свідоцтва про право власності на вищевказану земельну ділянку, їй було відмовлено у зв’язку з тим, що у заповіті йшлося лише про житловий будинок.
Тому позивачка просила суд визнати за нею право власності на земельну ділянку.
Норми статей 377 ЦК України, 120 ЗК України встановлюють єдність юридичної долі земельної ділянки та розташованих на ній будівель і споруд.
Згідно зі статтями 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до частин другої та третьої статті 1225 ЦК України до спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені.
До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, яка необхідна для їх обслуговування, якщо інший її розмір не визначений заповітом.
У разі переходу права власності на об’єкт нерухомості в порядку спадкування право власності на земельну ділянку в набувача нерухомості виникає одночасно з виникненням права власності на зведені на земельній ділянці об’єкти.
Верховний Суд погодився з висновками судів про визнання за ОСОБА_1 права власності на спірну земельну ділянку в порядку
Верховний Судспадкування, оскільки на цій земельній ділянці розташований житловий будинок позивача, інші будівлі та споруди, а земельна ділянка призначена саме для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель, власником яких є позивач.
Джерело: Державна реєстрація прав у сфері спадкування: Судова практика Верховного Суду (20.02.2025, суддя ВП ВС Ступак О., Верховний Суд)

Постанова
Іменем України
16 березня 2020 року
м. Київ
справа № 782/4551/52-е
провадження № 59-50863бмч47
Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду:
головуючого (судді-доповідача) - Синельникова Є. В.,
суддів: Висоцької В. С., Гулька Б. І., Крата В. І., Луспеника Д. Д., Сімоненко В. М., Червинської М. Є.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
представник позивача - ОСОБА_2 ,
відповідач - ОСОБА_3 , в інтересах якого діє ОСОБА_4 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 , в інтересах якого діє ОСОБА_4 , на рішення Ізяславського районного суду Хмельницької області, у складі судді Янішевської О. С., від 78 квітня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області, у складі колегії суддів: Купельського А. В., Спірідонової Т. В., Янчук Т. О., від 09 липня 2017 року.
Короткий зміст позовних вимог та їх обгрунтування
У листопаді 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про визнання права власності.
Постанова об'єднаної палати КЦС ВС
(з відступленням від уаїґґдіуь колегії суддів КЦС ВС).