Дата реєстрації в системі: 12.34.5678
Реквізити документа, правова позиція та коментар будуть доступні після авторизації.
Виправдувальний вирок за ст. 356 КК
(Самоправство)
Правова позиціяЗлочин визнається закінченим з моменту заподіяння самовільним вчиненням певних дій значної шкоди інтересам громадянина, державним чи громадським інтересам або інтересам власника. Питання про те, чи є спричинена самоправством шкода значною, потрібно вирішувати у кожному конкретному випадку. До нематеріальної значної шкоди при самоправстві потрібно відносити, зокрема, заподіяння шкоди здоров`ю людини, порушення політичних, трудових, житлових та інших конституційних прав і свобод людини і громадянина.Стислий зміст: Щодо доводів потерпілої ОСОБА_1 та прокурора про незаконність закриття апеляційним судом провадження щодо ОСОБА_3 за ст. 356 КК колегія суддів зазначає наступне. Кваліфікація злочину являє собою кримінально-правову оцінку поведінки (діяння) особи шляхом встановлення кримінально-правових (юридично значущих) ознак, визначення кримінально-правової норми, що підлягає застосуванню, і встановлення відповідності ознак вчиненого діяння конкретному складу злочину, передбаченому Кримінальним кодексом України, за відсутності фактів, що виключають злочинність діяння. За своєю суттю і змістом кваліфікація злочинів завжди пов`язана з необхідністю обов`язкового встановлення доказування кримінально-процесуальними і криміналістичними засобами двох надзвичайно важливих обставин: 1) факту вчинення особою (суб`єктом злочину) суспільно небезпечного діяння, тобто конкретного акту її поведінки (вчинку) у формі дії чи бездіяльності; 2) точної відповідності ознак цього діяння ознакам складу злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини Кримінального кодексу України. Склад злочину - це сукупність об`єктивних та суб`єктивних ознак, що дозволяють кваліфікувати суспільно-небезпечне діяння як конкретний злочин. Кожний склад злочину обов`язково складається з наступних елементів: об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт, суб`єктивна сторона. Відсутність хоча б одного з цих елементів свідчить про відсутність у діянні особи складу злочину, що виключає кримінальну відповідальність особи. Відповідно до змісту ст. 356 КК самоправством є самовільне, всупереч установленому законом порядку, вчинення будь-яких дій, правомірність яких оспорюється окремим громадянином або підприємством, установою чи організацією, якщо такими діями була заподіяна значна шкода інтересам громадянина, державним чи громадським інтересам або інтересам власника. Об`єктом злочину виступає встановлений законодавством порядок реалізації громадянами своїх прав та обов`язків, тощо. Самовільне вчинення будь-яких дій - це здійснення особою свого дійсного або удаваного права чи вчинення інших дій всупереч встановленому порядку і без законних повноважень. Дійсним визнається право, яким особа володіє в силу закону, договору чи на іншій підставі, однак це право реалізується з порушенням порядку. Під удаваним слід розуміти право, стосовно належності якого собі винна особа помиляється. Насправді цим правом суб`єкт не володіє. Злочин визнається закінченим з моменту заподіяння самовільним вчиненням певних дій значної шкоди інтересам громадянина, державним чи громадським інтересам або інтересам власника. Питання про те, чи є спричинена самоправством шкода значною, потрібно вирішувати у кожному конкретному випадку. До нематеріальної значної шкоди при самоправстві потрібно відносити, зокрема, заподіяння шкоди здоров`ю людини, порушення політичних, трудових, житлових та інших конституційних прав і свобод людини і громадянина. Перевіривши вирок за апеляційними скаргами сторони захисту апеляційний суд встановив, що суд першої інстанції обґрунтував свій висновок про доведеність винуватості ОСОБА_3 у вчиненні цього кримінального правопорушення доказами, які не містять інформації щодо предмету доказування, а саме відсутні дані про те, що заподіяна унаслідок його дій потерпілим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 шкода є значною, тобто встановив відсутність у діянні останнього цієї обов`язкової ознаки складу кримінального правопорушення. Колегія суддів вважає такий висновок правильним, оскільки місцевий суд належним чином не обґрунтував у вироку чому понесені потерпілими збитки (2518 грн та 1410 грн відповідно) є для них значною матеріальною шкодою, з посиланням на конкретні докази, та не вказав у чому саме полягає порушення передбачених Конституцією України їхніх законних прав та інтересів, у той час, як вони фактично не були позбавлені права користуватися, володіти та розпоряджатися належним їм житлом.

постанова

ІМЕНЕМ УКРАЇНи

20 лютого 2020 року

м. Київ

справа № 515/90/39-б

провадження № 69- 2007км19

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Голубицького С. С.,

суддів Стефанів Н. С., Шевченко Т. В.,

з участю:

секретаря судового засідання Зайчишина В. В.,

Нажаль Ви вже вичерпали ліміт на перегляд контенту, тому повний текст документу буде доступний після авторизації.
^ Наверх