Дата реєстрації в системі: 17.04.2020 р.
Верховний Суд погоджується із таким висновком суду першої інстанції, оскільки частина друга статті 31 Закону № XXXXXX містить вичерпний перелік підстав для накладення на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю, проте відповідачем не зазначено в оскаржуваному рішенні за якою саме із підстав прийнято оскаржуване рішення.
При цьому Верховний суд виходить також із того, що пункт третій частини другої статті 31 Закону № XXXXXX містить норму, яка відсилає до Правил адвокатської етики, приписи абзацу другого статті 12 та абзацу першого статті 65 яких встановлюють обов`язок адвоката виконувати законні рішення органів адвокатського самоврядування.
Оскільки Положенням про внески, яке затверджено рішенням Ради адвокатів України, як органом адвокатського самоврядування, визначено порядок і строки виконання адвокатами обв`язку по сплаті щорічного внеску на реалізацію повноважень органів адвокатського самоврядування, то не виконання такого обов`язку є порушенням Правил адвокатської етики і може підпадати від дію пункту третьої частини другої статті 31 Закону № XXXXXXX
Відсилочний характер пункту 3 частини другої статті 31 Закону № XXXXXX та безпосереднє відображення змісту та/або елементів конкретного дисциплінарного проступку в Правилах адвокатської етики та/або в рішеннях органів місцевого самоврядування не позбавляє кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури обов`язку вказувати у конкретному рішенні про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності підставу, визначену саме в нормах Закону № XXXXXXX
Судом першої інстанції із матеріалів справи встановлено, що рішення про порушення відносно позивача дисциплінарної справи прийнято відповідачем 26 червня 2018 року № XXXXXXX а рішення про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності ухвалено лише 31 липня 2018 року, тобто більше ніж протягом тридцяти днів з дня порушення дисциплінарної справи.
Отже, задовольняючи позовну заяву, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем порушено строк розгляду дисциплінарної справи передбачений частиною першою статті 40 Закону № XXXXXXX
Верховний Суд погоджується і з таким висновком суду першої інстанції, оскільки частина перша статті 40 Закону № XXXXXX та абзац перший пункту 39 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг передбачає, що дисциплінарна справа стосовно адвоката розглядається дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури протягом тридцяти днів з дня її порушення.
Інші джерела правової позиції
Верховний Суд роз’яснив, на які норми права спиратися під час розв’язання спору щодо дисциплінарної відповідальності адвоката за несплату щорічного внеску
Верховний Суд розглянув справу, предметом оскарження в якій є правомірність рішення обласної Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
Цим рішенням позивача (адвоката) на підставі п. 2.18 Положення про внески на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 3 лютого 2017 року № X притягнуто до дисциплінарної відповідальності за несплату щорічного внеску та застосовано до нього дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на зайняття адвокатською діяльністю строком на шість місяців.
Представник відповідача доводив, що прострочення сплати щорічних внесків є окремим дисциплінарним проступком адвоката внаслідок невиконання ним рішення органу адвокатського самоврядування про сплату щорічного внеску до 31 січня поточного року, що передбачено Положенням про внески на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування. Отже, за доводами представника відповідача, застосування дисциплінарного стягнення з цих підстав є обґрунтованим.