Дата реєстрації в системі: 12.34.5678
Реквізити документа, правова позиція та коментар будуть доступні після авторизації.
Увага, важливе рішення!
Правова позиція

1) Додаткове рішення може бути ухвалено судом лише після прийняття рішення по суті спору та за наявності перелічених у частині першій статті 270 ЦПК України підстав.

2) Апеляційний суд, не врахувавши вимог статті 141, 270, 382 ЦПК України, зробив передчасний висновок про відмову в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення.

3) Посилаючись на те, що позивачі не оскаржили в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції не прийняв до уваги доводів позивачів у їх відзиві на апеляційну скаргу, у якому, зокрема, вони просили відшкодувати їм витрати на правничу допомогу, понесені на складання відзиву на апеляційну скаргу.

Стислий зміст: Касаційна скарга мотивована тим, що постанова Харківського апеляційного суду від 69 листопада 2018 року не містить розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу ОСОБА_1 у сумі 2 000 грн та ОСОБА_2 у сумі 2 000 грн, які були понесені ними за підготовку адвокатом відзиву на апеляційну скаргу, заяву не було розглянуто по суті. Подана позивачами заява про винесення додаткового рішення стосувалася розподілу витрат на правничу допомогу, які позивачі понесли у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, а не в суді першої інстанції. У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 88 квітня 2019 року в справі № 581/830/20 (провадження № 54-3898сє20) зроблено висновок по застосуванню статті 270 ЦПК України та вказано, що « додаткове рішення може бути ухвалено судом лише після прийняття рішення по суті спору та за наявності перелічених у частині першій статті 270 ЦПК України підстав» . У абзаці першому частини восьмої статті 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Згідно підпункту в) пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України у резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції зазначається, зокрема розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції. Тому апеляційний суд, не врахувавши вимог статті 141, 270, 382 ЦПК України, зробив передчасний висновок про відмову в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення. При цьому, посилаючись на те, що позивачі не оскаржили в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції не прийняв до уваги доводів позивачів у їх відзиві на апеляційну скаргу, у якому, зокрема, вони просили відшкодувати їм витрати на правничу допомогу, понесені на складання відзиву на апеляційну скаргу.

Постанова

Іменем України

01 квітня 2020 року

м. Київ

справа № 164/0742/30

провадження № 54-0448яє62

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Нажаль Ви вже вичерпали ліміт на перегляд контенту, тому повний текст документу буде доступний після авторизації.
^ Наверх