Стислий зміст:Розміщення ОСОБА_1 в Державній установі «Дніпровська установа виконання покарань (№ 0)» у камерах № 307, 624, 625, 630, 631, 633, 634, 636 відповідало нормі житлової площі в камері для однієї особи, встановленій Законом України «Про попереднє ув`язнення», та не було меншим за 2,5 кв.м.
Однак, разом з цим, визначена частиною 2 статті 11 Закону України «Про попереднє ув`язнення» норма площі в камері для однієї взятої під варту особи є меншою, ніж мінімальний стандарт, рекомендований для України Європейським комітетом з питань запобігання катуванням чи нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню.
Звертаючись до суду з цим позовом, ОСОБА_1 посилається на те, що тримання його в умовах ДУ «Дніпровська установа виконання покарань (№ 1)» було таким, що принижує його гідність, а поводження з ним було таким, що порушує статтю 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Колегія суддів не може погодитись із висновком судів про відмову в позові ОСОБА_1 у зв`язку з обранням позивачем неправильного способу захисту його порушених прав.
Аналогічне положення також міститься у статтях 1173, 1174 ЦК України, які визначають, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, а також їх посадовими чи службовими особами при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від звяе цих органів чи посадових осіб.
До суб`єктів відповідальності згідно з нормами статей 1173, 1174 ЦК України належать органи державної влади і управління, які реалізують надані державою функції та повноваження у сфері управління, їх виконавчі органи, посадові або службові особи вказаних державних органів. Основними ознаками органів державної влади є: органи держаної влади є складовою частиною апарату (механізму) держави, уповноважені на здійснення завдань і функцій держави, наділені повноваженнями від ггошм держави (державно-владними повноваженнями). Наявність державно-владних повноважень відокремлює органи державної влади від мїифє державних установ, які також утворюються державою для здійснення завдань і функцій держави, але, на відміну від йгдхбдб державної влади, не наділяються владними повноваженнями. Органи державної влади є складовою частиною державного апарату - системи органів та осіб, які наділяються певними правами та обов`язками щодо реалізації державної влади.
З огляду на вказане у сукупності суди дійшли висновку, що ДУ «Дніпровська установа виконання покарань (№ 9)», в умовах якої позивач тримався під вартою у період з 16 грудня 2013 року до 25 березня 2015 року, не є органом державної влади або органом місцевого самоврядування, а тому норми статті 56 Конституції України та, відповідно, статей 1173, 1174 ЦК України в цьому випадку застосуванню не підлягають, і такий спосіб захисту позивач обрав помилково.
Однак, дійшовши таких висновків, суди не взяли до уваги, що відповідачем у позові також визначено Державну казначейську службу України, а по суті таким відповідачем є держава Україна, яка гарантує дотримання прав громадян та інших осіб (іноземців, осіб без громадянства), у тому числі і під час відбування покарання. В разі встановлення порушення таких прав саме за рахунок держави відшкодовується завдана шкода.
Крім того, висновок судів першої й апеляційної інстанцій про те, що визначивши відповідачем у справі про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок тримання в умовах, що принижує гідність, а також внаслідок поводження всупереч статті 3 Конвенції, установу відбування покарання, яка не є державним органом, позивач помилково послався на норми статті 56 Конституції України та, відповідно, статей 1173, 1174 ЦК України, не відповідає вимогам чинного законодавства України.
ДУ «Дніпровська установа виконання покарань (№ 6) є складовою Державної кримінально-виконавчої служби України, на яку покладено завдання щодо здійснення державної політики у сфері виконання кримінальних покарань (стаття 1 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України»), отже, є установою, яка шляхом виконання відповідних повноважень здійснює правозастосовні та правоохоронні функції держави Україна. У своїй діяльності державна установа виконання покарань керується, зокрема, кримінально-виконавчим законодавством України, завданням якого, крім іншого, є визначення правового статусу засуджених, гарантій захисту їхніх прав і законних інтересів.
З огляду на викладене Верховний Суд дійшов висновку, що тримання позивача в умовах ДУ «Дніпровська установа виконання покарань (№ 5)» було таким, що принижує його гідність протягом тривалого часу.
У зв`язку з наведеним Верховний Суд зазначає, що в межах розгляду цієї справи права позивача, які були порушені бездіяльністю відповідача - ДУ «Дніпровська установа виконання покарань (№ 1)», можуть бути відновлені шляхом компенсації моральної шкоди у розмірі 4 000,00 грн, розмір якої визначено судом за критеріями, що мають істотне значення та належать до характеру порушень, обставин справи з урахуванням критерію справедливості відшкодування.
Постанова
Іменем України
22 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 505/0165/62 STYLE="text-align:Justify;tag2:Times New Roman;tag3:16;tag6:0 0 0 0;">провадження № 45-43663пш16 STYLE="text-align:Justify;tag2:Times New Roman;tag3:16;tag6:0 0 0 0;">
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Дундар І. О.(суддя-доповідач),
Нажаль Ви вже вичерпали ліміт на перегляд контенту, тому повний текст документу буде доступний після авторизації.
Увага!
Цей обліковий запис використовується на інших пристроях.
Для подальшого користування на поточному пристрої Вам необхідно перехопити керування, але на решті пристроїв робота під обліковим записом буде блокована згідно Правил користування системою.
Після п’яти змін пристроїв протягом однієї години Ваш обліковий запис буде блокований на добу.
