Встановивши, що ОСОБА_2 є посадовою особою юридичної особи публічного права, а його внук у зв`язку з виконанням повноважень знаходиться у безпосередньому підпорядкуванні свого діда, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про законність звільнення з посади ОСОБА_1 на підставі пункту 4 статті 41 КЗпП України та відсутність правових підстав для задоволення позову.

Інші джерела правової позиції

Головний лікар міської поліклініки є посадовою особою юридичної особи публічного права, а отже, є суб'єктом, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції».

Джерело: Огляд судової практики КЦС ВС (актуальна практика). Рішення, внесені до ЄДРСР, за травень 2020 року (Верховний Суд)

Джерело: Огляд судової практики КЦС ВС за I півріччя 2020 року (Верховний Суд).

Джерело: Зведений огляд судової практики КЦС ВС. Рішення, внесені до ЄДРСР за період з 01.01.2020 по 31.12.2020 (Верховний Суд).

КЦС ВС вказав на особливості звільнення з роботи у зв’язку з порушенням Закону України «Про запобігання корупції»

Лікар-стоматолог, якого звільнили з роботи за п. 4 ст. 41 КЗпП України через потенційний конфлікт інтересів, просив поновити його на посаді та стягнути з міської стоматологічної поліклініки середній заробіток за час вимушеного прогулу. Незаконність звільнення позивач обґрунтував, зокрема, тим, що у безпосередньому підпорядкуванні головного лікаря поліклініки, який є його дідом, він не перебував, а також тим, що передбачені положеннями ст. 27 Закону України «Про запобігання корупції» обмеження роботи близьких родичів на посадових осіб такої поліклініки не поширюються.

Суд першої інстанції задовольнив позов, мотивувавши своє рішення тим, що ст. 27 згаданого Закону не поширюється на посадових осіб юридичних осіб публічного права, якою відповідно до ст. 81 ЦК України є міська стоматологічна поліклініка.

Апеляційний суд це рішення скасував та ухвалив нове, яким у задоволенні позову відмовив.

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду залишив касаційну скаргу позивача без задоволення, а рішення апеляційного суду – без змін і вказав, зокрема, на таке.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 41 КЗпП України трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний також у випадках перебування всупереч вимогам Закону України «Про запобігання корупції» у прямому підпорядкуванні у близької особи.