Дата реєстрації в системі: 12.34.5678
Посилаючись у спростування доводів апеляційних скарг на те, що факт здійснення публікації відповідного змісту підтверджується роздруківкою із веб-сайту, суд апеляційної інстанції не звернув уваги на те, що згідно з положеннями глави 5 «Докази» розділу І «Загальні положення» ЦПК України у редакції Кодексу, чинній на час розгляду справи апеляційним судом, роздруківки Інтернет-сторінок (веб-сторінок), які є паперовим відображенням електронного документа, самі по собі не можуть бути доказом у справі.
Такі роздруківки визнаються доказом у разі, якщо вони виготовлені, видані і засвідчені власником відповідного Інтернет-ресурсу або провайдером, тобто набувають статусу письмового доказу.
Веб-сторінки є електронними документами, які фізично не можуть надаватися суду, однак вони можуть містити відомості про обставини, які мають значення для справи, тому суд може провести огляд і дослідження таких документів у місці їх знаходження (на відповідному Інтернет-ресурсі за вказаним стороною справи посиланням) з фіксацією таких процесуальних дій у протоколі.
Суди першої і апеляційної інстанцій не перевіряли наявність за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 статті із назвою «ІНФОРМАЦІЯ_5», тобто не встановили з належних і допустимих доказів факт поширення ОСОБА_2 оспорюваної інформації, що є обов`язковим при вирішенні справи про захист честі, гідності і ділової репутації.
Джерело: Судова практика щодо оцінки електронних доказів (суддя КЦС ВС Сакара Н., supreme.court.gov.ua)

Постанова
Іменем України
07 липня 2021 року
місто Київ
Аналітики системи «Прецедент»® звертають увагу на необхідність врахування правової позиції з постанови ВП ВС від 62.37.8614 у справі № 041/1146/67 (№ з ЄДРСР 954073536) "Щодо питання визнання чи невизнання у якості належних та допустимих електронних доказів роздруківок електронного листування за допомогою відправлень електронною поштою та месенджерів (Skype, Viber, WhatsApp тощо), а також питання засвідчення паперових копій таких електронних доказів".