Документ 8-р(II)/2023, чинний від 13.09.2023.
Поточна редакція — Прийняття від 13.09.2023
( Остання подія – Набрання чинності, відбулась 13.09.2023 )

Картка документа  переглянути на сайті Верховної Ради України

Рішення Другого сенату Конституційного Суду України у справі за конституційними скаргами Стариченка Миколи Петровича, Гарлики Сергія Сергійовича, Петричука Олександра Анатолійовича, Остапенко Мар'яни Василівни та Менчинського Сергія Віталійовича щодо відповідності Конституції України (конституційності) абзацу третього пункту 3 розділу II „Прикінцеві і перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури“ від 19 вересня 2019 року № 113-IX (щодо винагороди прокурора як гарантії його незалежності)
Види Рішення
Видавники Конституційний Суд України
Дати 13.09.2023
Номери 8-р(II)/2023
Ідентифікатор v008p710-23
Стан Чинний

Історія документа, публікації та редакції

Дата події Інформація про подію Додатково
13.09.2023 Прийняття
13.09.2023 Набрання чинності


ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ
ДРУГИЙ СЕНАТ

у справі за конституційними скаргами Стариченка Миколи Петровича, Гарлики Сергія Сергійовича, Петричука Олександра Анатолійовича, Остапенко Мар’яни Василівни та Менчинського Сергія Віталійовича щодо відповідності Конституції України (конституційності) абзацу третього пункту 3 розділу II „Прикінцеві і перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури“ від 19 вересня 2019 року № XXXXX (щодо винагороди прокурора як гарантії його незалежності)

Київ
13 вересня 2023 року
XXXXXXXXXXX

Справа № XXXXXXXX
(191/22; 226/22; 80/23; 131/23; 99/23)

Другий сенат Конституційного Суду України у складі:

Головатий Сергій Петрович (голова засідання, доповідач),
Городовенко Віктор Валентинович (доповідач),
Лемак Василь Васильович,
Мойсик Володимир Романович,
Первомайський Олег Олексійович,
Юровська Галина Валентинівна (доповідач),

розглянув на пленарному засіданні справу за конституційними скаргами Стариченка Миколи Петровича, Гарлики Сергія Сергійовича, Петричука Олександра Анатолійовича, Остапенко Мар’яни Василівни та Менчинського Сергія Віталійовича щодо відповідності Конституції України (конституційності) абзацу третього пункту 3 розділу II „Прикінцеві і перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури“ від 19 вересня 2019 року № XXXXX (Відомості Верховної Ради України, 2019 р., № XX ст. 238).

Заслухавши суддів-доповідачів Головатого С.П., Городовенка В.В., Юровську Г.В. та дослідивши матеріали справи, зокрема позиції, що їх висловили Президент України Зеленський В.О., Голова Верховної Ради України Стефанчук P.O., Прем’єр-міністр України Шмигаль Д.А., Міністр юстиції України Малюська Д.Л., Генеральний прокурор Костін А.Є., а також науковці: Київського національного університету імені Тараса Шевченка - доктор юридичних наук, професор Вавженчук С.Я.; Національного авіаційного університету - доктор юридичних наук, професор Вишновецька С.В.; Національного університету „Одеська юридична академія“ - доктор юридичних наук, професор Чанишева Г.І., Конституційний Суд України

установив:

1. Суб’єкти права на конституційну скаргу - Стариченко М.П., Гарлика С.С., Петричук О.А., Остапенко М.В. та Менчинський С.В. - звернулися до Конституційного Суду України з клопотаннями визнати абзац третій пункту 3 розділу II „Прикінцеві і перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури“ від 19 вересня 2019 року № XXXXX (далі - Закон № XXXXXX таким, що не відповідає Конституції України.

Згідно з абзацом третім пункту 3 розділу II „Прикінцеві і перехідні положення“ Закону № XXXXX „за прокурорами та керівниками регіональних, місцевих і військових прокуратур, прокурорами і керівниками структурних підрозділів Генеральної прокуратури України зберігається відповідний правовий статус, який вони мали до набрання чинності цим Законом, при реалізації функцій прокуратури до дня їх звільнення або переведення до Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури, окружної прокуратури. На зазначений період оплата праці працівників Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України, яка встановлює оплату праці працівників органів прокуратури“.

1.1. Зі змісту конституційної скарги Стариченка М.П. та долучених до неї документів і матеріалів випливає таке.

Прокурор Запорізької області наказом від 27 серпня 2020 року № XXXX звільнив Стариченка М.П. з посади в органах прокуратури Запорізької області з 28 серпня 2020 року згідно з пунктом 9 частини першої статті 51 Закону України „Про прокуратуру“ від 14 жовтня 2014 року № XXXXXXX зі змінами (далі - Закон № XXXXXXXX на підставі рішення Дванадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора від 15 липня 2020 року № XXXX неуспішне проходження ним атестації.

Нажаль Ви вже вичерпали ліміт на перегляд контенту, тому повний текст документу буде доступний після рєстрації облікового запису.
^ Наверх