у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частин третьої, десятої статті 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд"

Велика палата Конституційного Суду України у складі суддів:

Шевчука Станіслава Володимировича - головуючого,
Головатого Сергія Петровича,
Городовенка Віктора Валентиновича,
Гультая Михайла Мирославовича,
Завгородньої Ірини Миколаївни,
Запорожця Михайла Петровича,
Каcмініна Олександра Володимировича,
Колісника Віктора Павловича,
Кривенка Віктора Васильовича,
Лемака Василя Васильовича,
Литвинова Олександра Миколайовича,
Мельника Миколи Івановича,
Мойсика Володимира Романовича,
Сліденка Ігоря Дмитровича,
Тупицького Олександра Миколайовича,
Шаптали Наталі Костянтинівни - доповідача,

розглянула на пленарному засіданні справу за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частин третьої, десятої статті 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 року № XXXXXX у редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд" від 12 лютого 2015 року № XXXXXXX.

Заслухавши суддю-доповідача Шапталу Н.К. та дослідивши матеріали справи, Конституційний Суд України

установив:

1. Верховний Суд України звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням визнати такими, що не відповідають частині першій статті 8, частині першій статті 126 Конституції України (є неконституційними), положення частин третьої, десятої статті 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 року № XXXXXX (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№ XXXXX ст. 529) (далі - Закон № XXXX у редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд" від 12 лютого 2015 року № XXXXXXX (Відомості Верховної Ради України, 2015 р., №№ XXXXX ст. 132) (далі - Закон № XXXX згідно з якими посадовий оклад судді місцевого суду встановлюється в розмірі 10 мінімальних заробітних плат; суддя, який не здійснює правосуддя (крім випадків тимчасової непрацездатності, перебування судді у щорічній оплачуваній відпустці), не має права на отримання доплат до посадового окладу.

Стверджуючи про неконституційність оспорюваних положень Закону № XXX у редакції Закону № XX, Верховний Суд України зазначає, що вони "порушують гарантії незалежності суддів у частині належного матеріального забезпечення державою рівня суддівської винагороди й неможливості зменшення її розміру", а також не відповідають принципу юридичної визначеності, "основу якого утворює ідея передбачуваності (очікуваності) суб’єктом відносин визначених правових наслідків".

2. Під час розгляду справи Конституційним Судом України набрав чинності Закон України "Про судоустрій і статус суддів" від 2 червня 2016 року № XXXXXXXX (далі - Закон № XXXXX

Згідно з пунктом 2 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № XXX "Закон України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№ XXXXX ст. 529; 2015 р., №№ XXXXX ст. 132 із наступними змінами)" визнано таким, що втратив чинність, крім положень, зазначених у пунктах 7, 23, 25, 36 цього розділу Закону № XXXX