Документ 1-р(II)/2023, чинний від 01.03.2023.
Поточна редакція — Прийняття від 01.03.2023
( Остання подія – Набрання чинності, відбулась 01.03.2023 )

Картка документа  переглянути на сайті Верховної Ради України

Рішення Другого сенату Конституційного Суду України у справі за конституційною скаргою Василенка Сергія Миколайовича щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 6 розділу II „Прикінцеві і перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури“ (щодо гарантій незалежності прокурора)
Види Рішення
Видавники Конституційний Суд України
Дати 01.03.2023
Номери 1-р(II)/2023
Ідентифікатор va01p710-23
Стан Чинний

Історія документа, публікації та редакції

Дата події Інформація про подію Додатково
04.04.2023 Публікація в ЗМІ — Офіційний вісник України / 2023 р., № 33, стор. 389, стаття 1768, код акта 117306/2023
01.03.2023 Прийняття
01.03.2023 Набрання чинності
30.11.-0001 Публікація в ЗМІ — Вісник Конституційного Суду України / 2023 р., / № 1-2 /, стор. 74


ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
КОНСТИТУЦІЙНОГО  СУДУ  УКРАЇНИ
ДРУГИЙ СЕНАТ

у справі за конституційною скаргою Василенка Сергія Миколайовича щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 6 розділу II „Прикінцеві і перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури“
(щодо гарантій незалежності прокурора)

Київ
1 березня 2023 року
XXXXXXXXXXX

Справа № XXXXXXXXXXXXX

Другий сенат Конституційного Суду України у складі:

Головатий Сергій Петрович (голова засідання),
Городовенко Віктор Валентинович,
Лемак Василь Васильович,
Мойсик Володимир Романович,
Первомайський Олег Олексійович (доповідач),
Юровська Галина Валентинівна,

розглянув на пленарному засіданні справу за конституційною скаргою Василенка Сергія Миколайовича щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 6 розділу II „Прикінцеві і перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури“ від 19 вересня 2019 року № XXXXX (Відомості Верховної Ради України, 2019 р., № XX ст. 238).

Заслухавши суддю-доповідача Первомайського О.О. та дослідивши матеріали справи, зокрема позиції, що їх висловили: Президент України Зеленський В.О., Голова Верховної Ради України Стефанчук P.O., заступник Генерального прокурора Вербицький Д.А., директор Тренінгового центру прокурорів України Отраднова О.О.; науковці: Київського національного університету імені Тараса Шевченка - доктор юридичних наук, професор Іншин М.І., доктор юридичних наук, професор Хотинська-Hop О.З., Державного вищого навчального закладу „Ужгородський національний університет“ - доктор юридичних наук, професор Лазур Я.В., кандидат юридичних наук Нечипорук Л.Д., Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого - доктор юридичних наук, професор Середа О.Г., кандидат юридичних наук Зіноватна І.В.; а також члени Науково-консультативної ради Конституційного Суду України: доктор юридичних наук, професор Вавженчук С.Я., доктор юридичних наук, професор Москвич Л.М., Конституційний Суд України

установив:

1. Суб’єкт права на конституційну скаргу - Василенко С.М. - звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням щодо перевірки на відповідність Конституції України (конституційність) пункту 6 розділу II „Прикінцеві і перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури“ від 19 вересня 2019 року № XXXXX (далі - Закон № XXXX згідно з яким:

- «з дня набрання чинності цим Законом усі прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур вважаються такими, що персонально попереджені у належному порядку про можливе майбутнє звільнення з посади на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України „Про прокуратуру“».

Василенко С.М. вважає, що пункт 6 розділу II „Прикінцеві і перехідні положення“ Закону № XX (далі - оспорюваний припис Закону № XXX не відповідає частині другій статті 3, частині другій статті 6, частині першій статті 8, частині другій статті 19, частинам першій, другій, шостій статті 43, частині другій статті 85 Конституції України.

1.1. Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї матеріалів убачається таке.

Нажаль Ви вже вичерпали ліміт на перегляд контенту, тому повний текст документу буде доступний після рєстрації облікового запису.
^ Наверх