Дата реєстрації в системі: 13.10.2022 р.
Аналіз пункту 1 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» дає підстави для висновку про те, що відповідачі у справі не є суб`єктами, на яких поширюється дія цієї правової норми, оскільки вона стосується лише позивачів.
Водночас відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику ЄСПЛ як джерело права.
За практикою щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, наведеною, зокрема у рішеннях Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справах «Гергел і Георгета Стоїческу проти Румунії» («Georgel and Georgeta Stoicescu v. Romania»), «Креуз проти Польщі» («Kreuz v. Poland»), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином, щоб завдати шкоди самій суті цього права. Судовий збір має бути розумним, таким, що з урахуванням фінансового положення заявника може бути ним сплачений. Великий розмір судових витрат, який не враховує фінансове положення заявників, може бути розглянутий як такий, що непропорційно обмежує право на доступ до правосуддя.
Враховуючи наведене, відповідач у справі може за певних обставин (дійсної неспроможності сплатити судовий збір, підтвердженої належними доказами) бути звільненим від сплати судового збору або його сплата може бути відстрочена чи розстрочена, розмір судового збору може бути зменшений судом. Тобто за вказаних обставин, з метою забезпечення права особи на судовий захист стаття 8 Закону України «Про судовий збір» може бути застосована за аналогією закону до іншої сторони спору (частина дев`ята статті 10 ЦПК України).
Інші джерела правової позиції
Чи може бути відстрочено, розстрочено судовий збір, зменшено розмір судового збору або звільнено від його сплати фізичних осіб, які не є позивачами, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону?
Положення п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» можуть бути застосовані до відповідача– фізичної особи за наявності відповідної підстави, визначеної зазначеною нормою.
Відмова у звільненні від сплати судового збору з тих підстав, що така особа є відповідачем, без дослідження судом доказів, якими відповідач обґрунтовує наявність підстав для застосування п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону, завдає шкоди самій суті права відповідача на доступ до суду (відступ від висновку, викладеного в постанові КГС ВС від 25.03.2021 у справі № XXXXXXXXXXXX
З метою забезпечення права особи на судовий захист ст. 8 Закону може бути застосована за аналогією закону до іншої сторони спору.
Джерело: Огляд судової практики Верховного Суду щодо судових витрат у господарському та цивільному судочинстві (рішення, внесені до ЄДРСР, за 2018 рік – серпень 2024 року) (19.11.2024, Верховний Суд)
Звертаємо увагу, що пунктами 67, 68 постанови ВП ВС від 29.11.2023 у справі № XXXXXXXXX (№ в ЄДРСР 115598835) правову позицію з цієї постанови КЦС ВС визнано такою, що відповідає висновкам ВП ВС та констатовано відсутність підстав для відступу від таких висновків, зокрема в частині твердження:
"відповідач у справі може за певних обставин (дійсної неспроможності сплатити судовий збір, підтвердженої належними доказами) бути звільненим від сплати судового збору або його сплата може бути відстрочена чи розстрочена, розмір судового збору може бути зменшений судом. Тобто за вказаних обставин, з метою забезпечення права особи на судовий захист стаття 8 Закону України «Про судовий збір» може бути застосована за аналогією закону до іншої сторони спору (частина дев`ята статті 10 ЦПК України)".