Як зазначалося вище, питання поважності причин неявки позивача в судове засідання є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються відповідні обставини. Поважними причинами є лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язуються з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне вчинення певної процесуальної дії.

Верховний Суд вважає, що така обставина як введення воєнного стану в Україні та/або факт того, що місцезнаходження позивача згідно з повідомленою ним суду адресою є зоною активних бойових дій є очевидними та допускають можливість для суду на власний розсуд визнати поважними такі причини неявки позивача в судове засідання за відсутності у суду повідомлення позивача про причини своєї неявки в судове засідання. Однак, за таких обставин, суд не вправі і розглянути справу за відсутності позивача. Означене виправдовує дискреційні повноваження суду щодо можливості відкладення розгляду справи.

Тобто суд може на власний розсуд визначити поважними причини неявки позивача в судове засідання якщо причини такої неявки є очевидними, та за умови, якщо такі причини одночасно є поважними для ненадіслання повідомлення про неможливість явки позивача до суду. Такими причинами, зокрема, може бути знаходження (перебування) позивача в зоні активних бойових дій чи на тимчасово окупованій території, які цілком ймовірно можуть бути перешкодою позивачеві для надіслання повідомлення до суду про причини своєї неявки в судове засідання, подання заяви про розгляд справи за його відсутності. В умовах активних бойових дій фізично неможливо в багатьох випадках, фізичне переміщення людей, робота пошти і т.і.

На думку колегії суддів, з урахуванням таких обставин та їх оцінки, суд має право визнати причини неявки позивача поважними із відповідними процесуальними наслідками, зокрема відкладення розгляду справи.

Разом з тим, суд не повинен обмежуватися лише фактом введення воєнного стану - такі обставини повинні дійсно впливати на можливість позивача прибути в судове засідання, надати заяву про розгляд справи за його відсутності або повідомлення про причини своєї неявки в судове засідання, що встановлюється за усією сукупністю матеріалів справи, за змістом пояснень інших учасників справи та за іншими загальновідомими чи відомими суду фактами.

З огляду на зазначене, для уточнення висновків щодо застосування норм ч. 4 ст. 202 та п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України, з урахуванням введення воєнного стану в Україні, колегія суддів вважає за необхідне передати справу №910/17906/21 на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.