Касаційний цивільний суд сформулював критерії, які саме ухвали суду першої інстанції про залишення заяви без розгляду (повернення заяви) підлягають оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду, до яких віднесено ухвали про залишення без розгляду (повернення) заяви (вид звернення до суду), яка за своїм змістом тотожна поняттю «позов», зокрема заяви, які подаються в спеціальних видах проваджень (наказному, окремому), а відповідна ухвала є остаточним судовим рішенням, що перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Разом з тим, Касаційний господарський суд тотожні положення статті 255 ГПК України тлумачить по іншому.

Колегія суддів вважає, що «звужувальне» тлумачення положень статті 255 ГПК України, яке застосовує Касаційний господарський суд, є помилковим, оскільки згідно з частиною другою статті 161 ГПК України (тотожна норма частини другої статті 174 ЦПК України) заявою по суті справи, зокрема є позовна заява, оскарження ухвали про залишення без розгляду (повернення) якої окремо передбачено у пунктах 6, 14 частини першої статті 255 ГПК України (тотожні норми пунктів 6, 16 частини першої статті 353 ЦПК України). А ухвали про залишення без розгляду (повернення) відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив, заперечення та пояснення третьої особи щодо позову або відзиву не є остаточним судовим рішенням, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, залишення таких заяви без розгляду (їх повернення) не позбавляє заявника права на повторне звернення, такі ухвали можливо оскаржити в апеляційному порядку разом із рішення суду.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає за необхідне відступити від висновку, викладеного у постанові КГС ВС від 10.11.2021 у справі № XXXXXXXXXX (№ в ЄДРСР 101240276), постанові КГС ВС від 08.09.2021 у справі № XXXXXXXXXX (№ в ЄДРСР 99474157), постанові КГС ВС від 24.02.2020 у справі № XXXXXXXXX (№ в ЄДРСР 87996128), постанові КГС ВС від 11.09.2019 у справі № XXXXXXXXXX (№ в ЄДРСР 84186891), постанові КГС ВС від 12.03.2019 у справі № XXXXXXXXX (№ в ЄДРСР 80548260), постанові КГС ВС від 12.03.2019 у справі № XXXXXXXXX (№ в ЄДРСР 80548864), постанові КГС ВС від 26.02.2019 у справі № XXXXXXXXXXX (№ в ЄДРСР 80211413), постанові КГС ВС від 11.09.2018 у справі № XXXXXXXXXX (№ в ЄДРСР 76385313) про те, що в апеляційному порядку окремо від рішення суду підлягають оскарженню ухвали суду першої інстанції про залишення без розгляду (повернення) заяв, поданих по суті справи.

Разом з тим, колегія суддів також зауважує, що зазначена неузгодженість в судовій практиці в першу чергу зумовлена відсутністю в процесуальному законодавстві чітких критеріїв для обмеження права на апеляційне оскарження окремо від рішення суду щодо суті спору зазначених ухвал суду першої інстанції.

Ураховуючи викладене, виняткове значення порушеної проблематики, оскільки право на апеляційне оскарження є складовою конституційної гарантії права доступу до суду, необхідність забезпечення формування єдиної правозастосовчої практики у розумінні та застосування відповідних приписів статті 353 ЦПК України (статті 255 ГПК України), така проблема постала не в одній конкретній справі, а в невизначеній кількості спорів, які також будуть виникати з урахуванням правового питання, щодо якого постає проблема, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду також вважає, що справа містить виключну правову проблему та зумовлює необхідність використання повноважень Великої Палати Верховного Суду для вирішення питань щодо обґрунтованості обмеження права на оскарження в апеляційному порядку окремо від рішення суду ухвал суду першої інстанції про залишення без розгляду (повернення) заяв, про які йдеться у пунктах 6, 16 частини першої статті 353 ЦПК України (пунктах 6, 14 частини першої статті 255 ГПК України), за можливості якого - визначення чітких критеріїв такого обмеження.