Дата реєстрації в системі: 14.10.2023 р.
Підсумовуючи коло питань, які, на думку Палати, становлять виключну правову проблему у контексті позовів прокурора, можна навести такий перелік:
- з 2015 року прокуратура втратила функції нагляду, що знайшло відображення, у тому числі і у відповідній редакції статті 23 Закону України "Про прокуратуру", яка імперативно вимагає, щоб органи державної влади та місцевого самоврядування (далі - компетентні органи) самостійно здійснювали захист інтересів держави і територіальної громади. На думку Палати, позиції Великої Палати Верховного Суду не завжди узгоджуються з цими законодавчими нормами;
- задля того, щоб інтереси держави не залишалися незахищеними, прокурор з дотриманням вимог щодо повідомлення компетентних органів може звертатися до суду виключно у разі їх бездіяльності або якщо такий орган взагалі відсутній;
- метою дотримання встановленого законом правила щодо повідомлення компетентного органу є те, щоб саме цей орган захищав інтереси держави. Прокурор повідомляє орган про стверджуване порушення і просить його відреагувати для захисту інтересів держави. При цьому таке повідомлення не є обтяжливим для прокурора. На цей час уже існує усталена практика Верховного Суду щодо визначення критеріїв бездіяльності компетентного органу та дотримання розумного строку для відповіді на звернення прокурора;
- як правило, в більшості сфер життя є державні органи або органи місцевого самоврядування, які мають компетенцію щодо захисту інтересів держави, і випадки відсутності таких органів досить малоймовірні та поодинокі;
- у багатьох сферах життя є кілька компетентних органів, які мають функції щодо захисту інтересів держави і територіальної громади. Наприклад, у позовах про визнання недійсними додаткових угод про закупівлі в сфері освіти та стягнення надмірно сплачених коштів за договорами, укладеними без конкурентних засад або з їх порушеннями, прокурори визначають компетентними органами: Міністерство освіти України, місцеві територіальні управління освіти, самі навчальні заклади, Держаудитслужбу України, органи місцевого самоврядування, з бюджетів яких фінансуються заклади освіти. У земельних спорах в одному спорі такими органами можуть бути: Держгеокадастр України (щодо земель всіх форм власності), органи місцевого самоврядування, Кабінет Міністрів України, облдержадміністрації, райдержадміністрації, управління водного, лісового господарства та інші компетентні органи;
- якщо прокурор звертається з позовом до державного органу або органу місцевого самоврядування, визначаючи його відповідачем, то це не вказує на те, що орган, який компетентний захищати інтереси держави, зникає. По-перше, такий орган продовжує існувати і повинен був отримати від прокурора попереднє звернення з інформацією про стверджуване порушення. По-друге, може бути інший компетентний орган, який також міг звернутися до суду для захисту інтересів держави;
- попереднє звернення прокурором до компетентного органу, навіть якщо такий орган є порушником, не нівелює обов`язку звернення до нього, тим більше, що такий орган у більшості випадків може виправити ситуацію або самостійно, або шляхом звернення до суду від свого імені;
- проблемним є питання, коли прокурор звертається до суду і визначає компетентний орган як відповідача, який вчинив порушення, наприклад, прийняв оспорюване рішення, водночас може існувати інший державний орган, який міг би звертатися до суду з метою захисту інтересів держави. Наприклад, як у цій справі, прокурор може звернутися в інтересах Держгеокадастру України про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування про зміну цільового призначення земельної ділянки;
- у випадку, якщо прокурор все ж зазначив відповідачем орган місцевого самоврядування, то суд відповідно до принципу "суд знає закон" і правових висновків Великої Палати Верховного Суду з цього питання повинен самостійно встановити, чи немає іншого органу, який повинен або може захистити інтереси держави або територіальної громади в спірних правовідносинах;
Справу "Щодо комплексного застосування ч. 3, 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» та ч. 4, 5 статті 53 ГПК України при вирішенні спорів про визнання незаконними та скасування рішень органів місцевого самоврядування або органів державної виконавчої влади, визнання недійсними договорів купівлі-продажу або оренди, укладених на підставі цих рішень, та про повернення земельних ділянок цим органам як одному із відповідачів" передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Звертаємо увагу на Інформаційну довідку від системи «Прецедент» "Щодо застосування норм ЗУ «Про прокуратуру» - судова практика ВП ВС та ОП / СП касаційних судів ВС".