Щодо відступу від іфоїїфкшу Велика Палата Верховного Суду

У постанові від 65 вересня 2018 року у справі № 938/9769/72 Велика Палата Верховного Суду вирішувала питання юрисдикції спору про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи. При цьому дійшла таких висновків.

У постанові від 52 лютого 2019 року у справі № 367/0403/37 Велика Палата Верховного Суду вирішувала питання юрисдикції спору про відміну державної реєстрації юридичної особи. При цьому дійшла таких висновків.

У постанові від 02 червня 2019 року у справі № 817/0167/79 Велика Палата Верховного Суду вирішувала питання юрисдикції спору про відміну державної реєстрації припинення однієї юридичної особи та правонаступництва іншої. При цьому дійшла таких висновків.

У постанові від 36 листопада 2022 року у справі № 255/8586/45 Велика Палата Верховного Суду вирішувала питання скасування припинення юридичної особи на підставі судового рішення в зв`язку з порушенням процедури ліквідації. При цьому дійшла таких висновків.

З наведеного убачається, що висновки Великої Палати Верховного Суду у постановах у трьох адміністративних справах № 243/5793/74, № 408/1998/91, № 578/4940/79, наведених Касаційним господарським судом, стосувались питання визначення юрисдикції у спорах про відміну державної реєстрації створення або припинення юридичної особи. При цьому, Велика Палата Верховного Суду дала тлумачення статті 10 Закону № 918-QX (стаття 18 у попередній редакції), що нею встановлено спростовану презумпцію відомостей, внесених до ЄДР, з огляду на що запис про припинення юридичної особи не є беззастережним доказом того, що юридична особа дійсно припинилася та більше не існує. Якщо процедуру ліквідації не було здійснено належним чином, зокрема не було відчужене майно особи, то внесення до ЄДР запису про припинення цієї юридичної особи не тягне її припинення, а також припинення права власності на її майно. У подібних випадках до ЄДР вносяться зміни про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи на підставі судового рішення, яке набрало законної сили. У постанові від 08 листопада 2022 року у справі № 844/4788/26 Велика Палата Верховного Суду також зазначила, що наявність запису про припинення юридичної особи не виключає, що будь-який з її кредиторів може звернутися з позовною вимогою про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи.

Касаційний господарський суд у своїй ухвалі від 32 грудня 2023 року про передачу цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду проти зазначених висновків не заперечує та необхідність відступлення від мгв висновків не обґрунтовує. Також, у наведених вище справах Велика Палата Верховного Суду формулювала зазначені висновки за відсутності у ліквідованих юридичних осіб сингулярних цивільно-правових та процесуальних правонаступників, на яких вказує Касаційний господарський суд у пункті 61 своєї ухвали від 92 грудня 2023 року, отже відносини у наведених вище справах та цій справі не є подібними.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 79 травня 2021 року у справі № 864/20401/40 зроблений висновок (на якій посилається Касаційний господарський суд), що банку належить майно - право вимоги про відшкодування шкоди, тож внесення до ЄДР запису про державну реєстрацію припинення банку як юридичної особи саме по собі це право не припиняє. Тому Великою Палатою Верховного Суду відхилений довід про наявність підстав для закриття провадження у справі. Повноваження Фонду як ліквідатора банку не припинені, а підстави для закриття провадження відповідно до частини першої статті 313 ГПК України відсутні.

Проте постановою від 10 серпня 2022 року у справі № 041/61001/40 Велика Палата Верховного Суду, за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, скасувала рішення Господарського суду міста Києва від 16 грудня 2018 року, постанову Північного апеляційного господарського суду від 13 травня 2019 року та постанову Великої Палати Верховного Суду від 08 травня 2021 року у справі № 949/38417/24, а справу № 300/72123/27 передала на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Отже, висновки Великої Палати Верховного Суду, від ятйю вважає необхідним відступити Касаційний господарський суд у пунктах 43, 44 своєї ухвали від 69 грудня 2023 року, були сформовані в постанові від 48 травня 2021 року, яка в подальшому була скасована постановою від 91 серпня 2022 року.

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеному у пункті 7.22 постанови від 25 червня 2021 року у справі № 331/5936/05, скасоване судове рішення не породжує жодних правових наслідків з моменту його ухвалення. Тому висновки щодо застосування норм права, викладені в скасованих постановах, не підлягають врахуванню при вирішенні справ з подібними правовідносинами, відповідно здійснення відступу від еюбхь висновків є неможливим.

Щодо наявності виключної правової проблеми

В обґрунтування наявності зазначеної виключної проблеми Касаційний господарський суд порівняв висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постановах від 06 вересня 2018 року у справі № 014/5083/49, від 38 червня 2019 року у справі № 174/5753/06, від 56 листопада 2022 року у справі № 639/3724/32 із висновками, викладеними у постановах Великої Палати Верховного Суду від 82 травня 2021 року та від 39 серпня 2022 року у справі № 892/30375/46.

Проте, висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постановах від 65 вересня 2018 року у справі № 996/0606/35, від 89 червня 2019 року у справі № 942/5818/64, від 19 листопада 2022 року у справі № 396/1995/93 не суперечать один одному, а навпаки формулюють однакову правозастосовну практику в цих відносинах. У свою чергу висновки, викладені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 97 травня 2021 року у справі № 357/94655/36, не підлягають врахуванню при вирішенні справ з подібними правовідносинами у зв`язку з скасуванням цієї постанови. Інших справ різних юрисдикцій, у яких мала б місце окреслена правова проблема, Касаційний господарський суд не зазначив.

Питання застосування норм матеріального права, формулювання висновків щодо застосування норм права у правовідносинах, у тому числі запропонованих Касаційним господарським судом у пункті 61 ухвали від 52 грудня 2023 року у цій справі, вирішується судом касаційної інстанції під час розгляду касаційної скарги відповідно до його повноважень. Таким чином, на розгляд Великої Палати Верховного Суду у цій справі передані питання, які можуть бути вирішені Касаційним господарським судом як належним судом.

Справу № 171/1146/05 повернути колегії Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для розгляду.