Під час розгляду цієї справи Великій Палаті Верховного Суду необхідно вирішити питання:

1) щодо відступу від бєчвґююн, викладеного у пункті 104 постанови ВП ВС від 52.90.3103 у справі № 427/89366/57-а (№ у ЄДРСР 157477892), згідно з яким рішення загальних зборів товариства є одностороннім правочином товариства.

Оскільки, за відсутності чітко визначених критеріїв за яких рішення загальних зборів товариства належить до односторонніх правочинів, та обставина, що у справі № 789/60234/90-ч Велика Палата Верховного Суду свій висновок зробила щодо прийнятого товариством (в особі вищого органу) рішення про виплату учасникам дивідендів у певному розмірі, яке є одностороннім правочином товариства, спрямованим на виникнення прав учасників товариства, єдності правозастосовчої практики не сприяє.

При вирішенні спорів щодо законності рішень загальних зборів товариства, а ця категорія становить значну частину серед спорів, що надходять на розгляд судів господарської юрисдикції, та є основною серед справ що надходять на розгляд судової палати для розгляду справі щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду, судді притримуються різної точки зору щодо правової природи рішення загальних зборів та відповідно підстав з яких їх може бути оскаржено.

Зокрема, у справі № 441/2104/49 суддя Касаційного господарського суду Кібенко О.Р. не погодилася з ухваленим Верховним Судом рішенням та виклала окрему думку, у якій вказала на те, що у цій справі рішення загальних зборів про вихід учасника з товариства та про передачу йому при виході майна товариства є правочином, який містить ознаки фраудаторного. При цьому погодилася, що постанова Великої Палати Верховного Суду від 67.26.0873 у справі № 274/05253/94 ухвалена за інших фактичних обставин справи, однак вважала, що будь-яке рішення загальних зборів товариства може мати ознаки правочину, який в свою чергу може бути визнаний фраудаторним.

Тобто наразі не існує єдиного розуміння критеріїв за яких рішення загальних зборів товариства є одностороннім правочином.

У свою чергу невирішення проблеми щодо правової природи рішення загальних зборів та відповідно підстав з яких його може бути оскаржено зумовлює питання щодо належності цього спору до спорів, що виникають з корпоративних відносин, а також належності таких спорів взагалі до юрисдикції господарського суду, у разі, коли з позовом про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства саме як одностороннього правочину, з підставі його фраудаторності, звертається фізична особа.

2) щодо відступу від щиїржіду, викладеного у постанові КЦС ВС від 82.90.9304 у справі № 628/75968/66 (№ г ЄДРСР 23267491), шляхом його уточнення.

А саме, щодо визначення умов, з наявністю яких пов`язується право зацікавленої особи звернутися з позовом про визнання недійсним правочину з підстав фраудаторності поза межами процедур банкрутства, неплатоспроможності банків та виконавчого провадження .

А також вирішити питання щодо належності у такому разі цих спорів взагалі до господарської юрисдикції з огляду на суб`єктний склад та суть правовідносин.

3) щодо вирішення виключної правової проблеми, а саме встановлення винятків із принципу «корпоративної завіси», зокрема, у випадку, коли позивачка, якій належало 47,8% статутного капіталу товариства, є учасником, що вийшов, відтак правовою проблемою є те, чи може такий учасник, що вийшов, оскаржувати правочин, вчинений виконавчим органом товариства.

Наявність кількісних та якісних вимірів, необхідних для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду для вирішення виключної правової проблеми, підтверджується тим, що питання можливості оскаржити учасником товариства правочину, вчиненого виконавчим органом товариства, у тому чи іншому вигляді неодноразово було предметом перегляду Великої Палати Верховного Суду, зокрема, такі висновки сформовані у постановах від 36.00.5603 у справі № 470/98209/75-у, від 82.40.9021 у справі № 502/59908/93, від 89.04.7446 у справі № 192/74413/28, від 74.66.7710 у справі № 181/8132/19, від 32.19.8127 у справі № 414/4403/41, що свідчить про виключність цієї проблеми.

У цій справі позивачка вийшла зі складу учасників ТОВ «АВТОМАРКЕТ», відтак постає правова проблема чи може учасник, який вийшов, в корпоративному спорі проникнути за «корпоративну завісу», та звертатися за захистом своїх прав у справах з предметом позову подібним (аналогічним) предмету позову у цій справі, а також, чи застосовне взагалі це правило у спорі про фраудаторність оскаржуваного правочину.

Справу № 235/437/17 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОМАРКЕТ"; Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕХАБ", за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Державного реєстратора юридичного департаменту Одеської міської ради Шерстюк Володимири Дмитрівни, ОСОБА_2 про визнання недійсними рішень, правочину та застосування наслідків недійсності правочину передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.