У справі № XXXXXXXXXX Велика Палата Верховного Суду вирішувала спір щодо незаконності повторного аукціону, проведеного щодо продажу майна боржника (ПрАТ «Бліц-інформ»). Заявниками у цій справі були Акціонерне товариство «Асвіо банк», Акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» (далі - АТ «Укрексімбанк») та Компанія з обмеженою відповідальністю «ЮПіЕм Сейлз Ої», кожен з яких звернувся до суду із самостійними вимогами. За заявою АТ «Укрексімбанк» учасниками справи були лише заявник та чотири особи, до яких звернено позовні вимоги. Треті особи до участі у справі не залучалися.

Велика Палата Верховного Суду зауважує, що у пункті 286 її постанови від 13 лютого 2024 року у справі № XXXXXXXXXX мова йде про «сторони спору», а не про «сторони справи».

Водночас поняття «сторона у спорі» може не бути тотожним за змістом поняттю «сторона у справі». Так, сторонами в цивільному процесі є такі її учасники, як позивачі відповідач, тоді як сторонами у спорі є належний позивач і той належний відповідач, до якого звернута чи має бути звернута відповідна матеріально-правова вимога позивача [див. висновки Великої Палати Верховного Суду у постановах від 14 листопада 2018 року у справі № XXXXXXXXXX (пункт 70), від 29 травня 2019 року у справі № XXXXXXXXXXXX (пункт 66), від 07 липня 2020 року у справі № XXXXXXXXXX (пункт 27)].

Отже, висновок, наведений у пункті 286 постанови Великої Палати Верховного Суду від 13 лютого 2024 року у справі № XXXXXXXXXXX про те, що судові витрати покладаються лише на сторони спору, сформульований у відповідності до складу учасників тієї справи та результату вирішення конкретного спору, а саме: судові витрати компенсовано за рахунок двох відповідачів, які є належними, а не за рахунок усіх чотирьох осіб, до яких пред`явлені вимоги.

Висновку про те, що судові витрати на професійну правничу допомогу не підлягають стягненню з третьої особи, яка подала апеляційну чи касаційну скаргу і в задоволенні якої було відмовлено, постанова Великої Палати Верховного Суду від 13 лютого 2024 року у справі № XXXXXXXXXX у цілому та її пункт 286 зокрема не містять.

Оскільки висновок, від якого просить відступити КГС ВС, Велика Палата Верховного Суду у пункті 286 постанови від 13 лютого 2024 року у справі № XXXXXXXXXX не формулювала, а процесуальні правовідносини, зокрема те, за касаційною скаргою якого учасника справа переглядалась в суді касаційної інстанції, а також склад учасників (відсутні треті особи) у справі № XXXXXXXXXX не є подібними до процесуальних відносин (процесуальної ситуації) у справі № XXXXXXXXX (третя особа подає скаргу на судове рішення), то немає передбачених частиною четвертою статті 302 ГПК України підстав для прийняття Великою Палатою Верховного Суду справи № XXXXXXXXX до розгляду.

Доводи КГС ВС про різну практику цього ж суду при вирішенні питання про можливість покладення судових витрат на третіх осіб Велика Палата Верховного Суду не аналізує, оскільки на наявність виключної правової проблеми у цій справі КГС ВС не посилається, а незгода колегії суддів цього касаційного суду з висновками, викладеними у постановах чи ухвалах цього ж суду, може бути підставою для передачі справи на розгляд палати чи об`єднаної палати КГС ВС на підставі частин першої, другої статті 302 ГПК України, а не на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

З огляду на викладене Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для розгляду справи № XXXXXXXXX Великою Палатою Верховного Суду, тому справа підлягає поверненню відповідній колегії КГС ВС для розгляду в порядку частини шостої статті 303 ГПК України.

Справу № XXXXXXXXXXX позовом Приватного акціонерного товариства «Закарпаттяобленерго» до Приватного акціонерного товариства «Берегівський м`ясокомбінат», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Національний банк України та Міністерство юстиції України в особі Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, про витребування майна із чужого незаконного володіння, визнання протиправним і скасування рішення про державну реєстрацію права власності та припинення права власності - повернути відповідній колегії Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для розгляду.