Дата реєстрації в системі: 04.10.2024 р.
Щодо співвідношення конкурсного імунітету та індивідуального задоволення вимог кредиторів під час покладення на керівника боржника солідарної відповідальності
Щодо правової природи солідарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у справі про банкрутство
Підсумовуючи сформульовані в цій постанові висновки, Суд зазначає, що належне телеологічне тлумачення положень частини шостої статті 34 КУзПБ полягає в такому:
- порушення вимоги Закону своєчасно звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство є підставою для стягнення з винного члена органу управління боржника збитків, спричинених таким порушенням, на користь боржника;
- належним позивачем за вимогою про стягнення збитків є як кредитор, так і боржник;
- якщо суд виявив порушення законодавчої вимоги своєчасно звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство, такий висновок відображається у мотивувальній, а не резолютивній частині рішення;
- кошти, стягнені із суб`єкта солідарної відповідальності, є коштами боржника, які, зокрема, включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані для задоволення вимог кредиторів лише у порядку черговості, встановленому КУзПБ.
Дійшовши наведених висновків, Суд не вбачає підстав для відступу від правової позиції Верховного Суду щодо застосування частини шостої статті 34 КУзПБ, раніше викладеної у постанові КГС ВС від 09.06.2022 у справі № XXXXXXXX (№ в ЄДРСР 106477436), відповідно до якої принцип конкурсного імунітету, що діє з моменту відкриття провадження у справі про банкрутство як інструмент гарантування прав кожного із сукупності кредиторів боржника, не допускає стягнення кредитором (-ами) з керівника боржника коштів у рахунок індивідуального погашення заявлених вимог поза межами конкретної конкурсної процедури (пункт 201).
Щодо інших, сформульованих в цій постанові висновків в питанні покладення солідарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у справі про банкрутство, Суд зазначає, що господарським процесуальним законом визначені процесуальні механізми забезпечення єдності судової практики. Логіка побудови й мета існування цих процесуальних механізмів указує на те, що з метою застосування норм права в подібних правовідносинах за наявності протилежних правових висновків суду касаційної інстанції слід виходити з того, що висновки, які містяться в судових рішеннях судової палати Касаційного господарського суду, мають перевагу над висновками колегії суддів, висновки об`єднаної палати Касаційного господарського суду - над висновками палати чи колегії суддів цього суду, а висновки Великої Палати Верховного Суду - над висновками об`єднаної палати, судової палати й колегії суддів Касаційного господарського суду.
Постанова судової палати для розгляду справ про банкрутство КГС ВС "Щодо тлумачення ч. 6 статті 34 КУзПБ".