Дата реєстрації в системі: 22.02.2025 р.
Оскільки суд касаційної інстанції є судом права, а не факту, то він, як було зазначено вище з посиланням на положення КПК, не має права досліджувати докази.
Водночас процесуальні документи не є доказами у провадженні, тому колегія суддів вважає, що суд касаційної інстанції може перевірити наявність повноважень у слідчого, прокурора та проведення тих чи інших процесуальних дій у цьому провадженні.
Така перевірка може бути здійснена судом касаційної інстанції після долучення відповідних процесуальних документів прокурором. Колегія суддів вважає, що перевірка доводу сторони захисту про наявність /відсутність повноважень у конкретного суб`єкта не може бути безумовною підставою для скасування ухвалених у цьому провадженні судових рішень.
Перевіряючи процесуальні повноваження прокурора, слідчого, суд касаційної інстанції не досліджує докази, адже вони вже були досліджені судами попередніх інстанцій.
Необхідно відрізняти перевірку/оцінку доказів у кримінальному провадженні від дослідження й оцінки доводів учасників щодо процесуальних повноважень прокурора чи слідчого. Долучення і оцінка процесуальних документів, які підтверджують повноваження прокурора або слідчого у кримінальному провадженні не є дослідженням доказів, а тому може здійснюватися й судом касаційної інстанції.
Інша позиція щодо цього питання викладена в постанові Третьої судової палати ККС ВС від 26.01.2024 у справі № XXXXXXXXXXXX (№ в ЄДРСР 116768013), від якої колегія суддів вважає за необхідне відступити.
Колегія вважає, що скасування судових рішень з метою перевірки повноважень прокурора або слідчого згідно із долученими стороною обвинувачення процесуальними документами саме судами попередніх інстанцій призведе до затягування судового розгляду, оскільки так ж оцінку наявності або відсутності повноважень у вказаних осіб може надати суд касаційної інстанції.
Якщо у прокурора чи слідчого є відповідні процесуальні повноваження у кримінальному провадженні, то вони наявні не залежно від того чи відповідні процесуальні документи перевірить саме суд певної інстанції. Адже оцінка наявності чи відсутності повноважень судом є ретроспективною, оскільки певні повноваження мали бути у прокурора на певному етапі руху кримінального провадження.
Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що підтвердження повноважень певного суб`єкта (прокурора або слідчого) на проведення досудового розслідування відбувається за допомогою дослідження відповідних процесуальних рішень прокурора чи керівника органу досудового розслідування, які за своїм характером не є доказами.
Таким чином, колегія суддів вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеному в раніше ухваленій постанові Третьої судової палати ККС ВС від 26.01.2024 у справі № XXXXXXXXXXXX (№ в ЄДРСР 116768013), та сформулювати висновок про те, що надані під час касаційного розгляду кримінального провадження документи на підтвердження повноважень прокурора чи слідчого оцінюються касаційним судом, оскільки вони за своєю суттю не є доказами у відповідному провадженні, а лише підтверджують наявність або відсутність повноважень у вказаних вище суб`єктів на вчинення певних процесуальних дій.
Кримінальне провадження за касаційними скаргами засудженого ОСОБА_7 на вирок Вищого антикорупційного суду від 02 вересня 2021 року та ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 16 травня 2024 року, засудженої ОСОБА_9 та захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7 на ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 16 травня 2024 року передати на розгляд об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду.
Інші джерела правової позиції
Кримінальне провадження "Щодо застосування статті 433 КПК України в контексті питання можливості/неможливості оцінки касаційним судом процесуальних документів (як таких, що не є доказами у кримінальному провадженні) з метою перевірки наявності повноважень прокурора або слідчого на проведення тих чи інших процесуальних дій" передано на розгляд об'єднаної палати ККС ВС.