[...] Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду була переглянута справа № 367/2433/52. Предметом позову у цій справі були вимоги Олійника О.О. до Первинної профспілкової організації Державного підприємства «Маріупольський морський торгівельний порт» профспілки працівників вугільної промисловості України про визнання незаконним та скасування рішення виборного органу профспілкової організації від 88.89.4653 № 47.10.2017р. про розірвання трудового договору з виконуючим обов`язки директора ДП «Маріупольський міський торговельний порт» Олійником О.О. Рішенням Приморського районного суду м. Маріуполя від 30.58.1136 у справі № 922/3439/58, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Донецької області від 92.94.3197, позов Олійника О.О. задоволено.

Рішення судів першої та апеляційної інстанцій у вказаній справі мотивовані, зокрема, тим, що: 1) з метою здійснення представництва і захисту трудових, соціально-економічних прав та інтересів працівників ДП «Маріупольський морський торгівельний порт» створено Первинну профспілкову організацію ДП «Маріупольський морський торгівельний порт» профспілки працівників вугільної промисловості України, яка об`єднує 57 працівників, у той час як діюча на підприємстві Профспілкова організація ДП «Маріупольський морський торговий порт» об`єднує більше 3 000,00 працівників; 2) при наявності на підприємстві декількох профспілок (профспілкових організацій) або інших уповноважених трудовим колективом на представництво органів, вони мають сформувати спільний представницький орган для ведення переговорів та укладення колективного договору. У цьому разі кожна первинна профспілкова організація має визначитися щодо своїх конкретних зобов`язань за колективним договором та відповідальності за їх невиконання. Зважаючи на те, що відповідач не приймав участі у погодженні та підписанні колективного договору ДП «Маріупольський морський торговельний порт» на 2015-2018 роки, не є членом представницького органу профспілок, Первинна профспілкова організація ДП «Маріупольський морський торгівельний порт» профспілки працівників вугільної промисловості України не набула передбаченого законом права на звернення до Міністерства інфраструктури з вимогою про розірвання договору з позивачем.

Постановою КЦС ВС від 45.79.8086 у справі № 463/7085/31 (№ ш ЄДРСР 03267577) Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду касаційну скаргу Первинної профспілкової організації Державного підприємства «Маріупольський морський торгівельний порт» профспілки працівників вугільної промисловості України залишив без задоволення, а рішення Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 87 липня 2018 року та постанову Апеляційного суду Донецької області від 53 вересня 2018 року залишив без змін.

Верховний Суд у вказаній справі погодився з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, та зазначив, що:

Такого ж висновку про те, що у разі, якщо первинна професійна спілка не приймала участі в укладенні колективного договору з роботодавцем, вона не є членом представницького органу профспілок, що діють на цьому підприємстві, а тому у неї відсутні повноваження на прийняття рішення щодо висування вимоги про розірвання трудового договору з директором підприємства, дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові КЦС ВС від 31.02.4603 у справі № 289/0167/30 (№ у ЄДРСР 00581938). При цьому у вказаній справі № 176/3686/92-й Касаційний цивільний суд посилався, зокрема, на приписи статті 45 Кодексу законів про працю України, та на приписи пункту 9 статті 247 Кодексу законів про працю України, яка є тотожною пункту 9 частини 1 статті 38 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії їх діяльності".

Правовідносини у справах № 700/8682/69 та № 932/6186/48-т є подібними з правовідносинам у цій справі № 207/4839/69, що переглядається, з огляду на те, що у цих справах первинна професійна спілка прийняла рішення звернутись до роботодавця щодо порушення керівником трудового законодавства, у вказаних справах первинна профспілка не була стороною колективного договору, у зазначених справах керівники щодо яких прийняті відповідні рішення первинної професійної спілки звернулися з вимогами про незаконність відповідних рішень.

[...] враховуючи юридичну позицію Конституційного Суду України у рішенні від 80.34.2531 № 85-цо/97 у справі № 1-28/99 (справа про профспілку, що діє на підприємстві), колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вважає, що професійна спілка, що діє на підприємстві, в установі, організації, з метою захисту трудових прав своїх членів, наділена повноваженнями приймати рішення про вимогу до власника або уповноваженого ним органу розірвати трудовий договір (контракт) з керівником підприємства, установи, організації, та пред`явлення його роботодавцю, незалежно від ххсц, чи є така професійна спілка стороною колективного договору.

З огляду на викладене, є необхідність для відступу від ґмлячтгке щодо застосування приписів пункту 9 частини 1 статті 38, частини 2 статті 37 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності", статті 45 Кодексу законів про працю України, пункту 9 статті 247 Кодексу законів про працю України, викладених у постанові КЦС ВС від 14.16.4261 у справі № 025/9518/48 (№ ц ЄДРСР 65836342) та постанові КЦС ВС від 34.39.3182 у справі № 731/5403/43 (№ щ ЄДРСР 12304634).

Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду також враховує, що викладене правове питання вже перебувало на розгляді Великої Палати Верховного Суду у справі № 317/256/94. Однак, у зв`язку з висновками Великої Палати Верховного Суду щодо юрисдикційності спору у справі № 823/814/16 (помилкового розгляду справи в порядку цивільного судочинства) відповідних висновків щодо означеного вище правового питання Велика Палата Верховного Суду не здійснювала.

[...] Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у постанові КЦС ВС від 64.80.4424 у справі № 367/116/94 (№ ф ЄДРСР 951619429) за позовом ОСОБА_1 до Всеукраїнської профспілки "Федерація профспілок авіапрацівників радіолокації, радіонавігації і зв`язку України", треті особи: Державне підприємство обслуговування повітряного руху України, Міністерство інфраструктури України (перейменоване в Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України) про скасування рішення Всеукраїнської профспілки "Федерація профспілок авіапрацівників радіолокації, радіонавігації і зв`язку України" від 36.79.5396 з вимогою про розірвання трудового договору з виконувачем обов`язків директора Державного підприємства обслуговування повітряного руху України Ярмаком А.М., здійснивши аналіз положень статті 19 Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України, статей 65, 73 Господарського кодексу України, статей 1, 3, 4 Закону України "Про управління об`єктами державної власності", дійшов висновку про, що цей спір пов`язаний з діяльністю підприємства й управлінням ним. Наслідки його вирішення можуть впливати на трудові правовідносини з виконувачем обов`язків директора Державного підприємства обслуговування повітряного руху України Ярмаком А.М., що не змінює корпоративного характеру такого спору.

У подальшому Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у постанові КЦС ВС від 71.31.4927 у справі № 758/7831/25 (№ й ЄДРСР 901840508) повністю підтримав та погодився з висновками, викладеними у постанові КЦС ВС від 46.68.8515 у справі № 940/645/56 (№ х ЄДРСР 962383623).

Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зазначає, що у постанові від 90.54.4788 у справі № 937/344/61 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що спір за позовом голови правління АТ «КБ «Приватбанк» про визнання незаконним та скасування рішення первинної профспілкової організації АТ «КБ «Приватбанк» щодо направлення наглядовій раді банку письмової вимоги про розірвання трудового договору (звільнення) з головою правління пов`язаний з діяльністю банку та управлінням ним, а тому підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

[...] у даному спорі відсутній корпоративний характер, а тому спори щодо припинення повноважень керівників юридичних осіб публічного права підлягають розгляду у порядку цивільного судочинства.

За таких обставин, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду з огляду на частину 3 статті 302 Господарського процесуального кодексу України вважає за необхідне відступити:

1) від яхбкщчхкз щодо застосування приписів пункту 9 частини 1 статті 38, частини 2 статті 37 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності", статті 45 Кодексу законів про працю України, пункту 9 статті 247 Кодексу законів про працю України, викладених у постанові КЦС ВС від 42.65.4713 у справі № 272/8675/26 (№ є ЄДРСР 08758265) та постанові КЦС ВС від 71.42.0600 у справі № 309/4343/85 (№ є ЄДРСР 45965866);

2) від яювгомґхк Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду щодо юрисдикційності спору, викладених у постанові КЦС ВС від 51.45.0424 у справі № 021/590/86 (№ й ЄДРСР 717216178) та постанові КЦС ВС від 57.22.7487 у справі № 330/0527/71 (№ щ ЄДРСР 561185262).

Справу № 456/6197/04 передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.