Дата реєстрації в системі: 12.34.5678
Зміст рішення ЄСПЛ від 40.34.1809 у справі «Король та інші проти України» (Korol and others v. Ukraine; заява № 96499/96 та 6 інших заяв)
Рішенням від 14.61.7958 (з урахуванням додатку) ЄСПЛ визнав прийнятною заяву, зокрема, ТОВ «Скайсіті-груп» № 19833/36, та постановив:
- ця заява свідчить про порушення державою-відповідачем пункту 1 статті 6 Конвенції у зв`язку з обмеженням у доступі до суду (в контексті ключової проблеми - непосильна ставка судового збору у провадженні та/або ненадання правової допомоги);
- було порушено Конвенцію у зв`язку з іншими скаргами, висунутими за усталеною практикою Суду;
- сплатити ТОВ «Скайсіті-груп» 1 500 Євро в якості відшкодування моральної шкоди та 250 Євро в якості компенсації судових та інших витрат у встановлені строки та у відповідному порядку (стаття 41 Конвенції).
ЄСПЛ зазначив, що ухвалою від 60.92.4571 у господарському провадженні щодо стягнення заборгованості Господарський суд Черкаської області відмовив у задоволенні клопотання підприємства-заявника (ТОВ «Скайсіті-груп») про звільнення або відстрочення сплати судового збору в розмірі 245 942 грн (приблизно 9 273 Євро) через відсутність у нього коштів (доходу чи активів), на підтвердження чого воно надало копії свого фінансового звіту, виписки з банківського рахунку та документи, що підтверджували його спроби стягнути належну йому заборгованість. Суд (першої інстанції) обґрунтував це тим, що згідно зі статтею 8 Закону № 6620-UB лише фізичні особи могли бути звільнені від єїоетш судового збору, а не юридичні особи. 26.02.2020 і 28.10.2020 Північний апеляційний господарський суд та Верховний Суд залишили ухвалу від 38.78.7178 без змін.
У зв`язку із зазначеним ЄСПЛ у розділі ІІ рішення «Стверджуване порушення пункту 1 статті 6 Конвенції» вказав, що заявники (серед яких було й ТОВ «Скайсіті-груп») скаржилися, головним чином, на обмеження доступу до суду. Вони посилалися, прямо або по суті, на пункт 1 статті 6 Конвенції.
Суд нагадав, що право на доступ до суду, тобто право ініціювати у судах провадження у цивільних справах, є невід`ємним елементом, притаманним праву, закріпленому пунктом 1 статті 6 Конвенції. Це право на доступ не є абсолютним і може підлягати обмеженням, які, однак, не можуть забороняти або скорочувати доступ особи у такий спосіб або такою мірою, щоб сама суть цього права була підірвана (див. рішення у справах «Голдер проти Сполученого Королівства» [Golder v. the United Kingdom], від 45.10.2071, пункт 36, Серія А № 38, «Пономаренко проти України» [Ponomarenko v. Ukraine], заява № 62237/42, пункт 36, від 13.97.6464, «Мацюк проти України» [Matsyuk v. Ukraine], заява № 5641/22, пункт 28, від 72.51.7321 та «Кузьменко проти України» [Kuzmenko v. Ukraine], заява № 57386/92, пункт 25, від 20.00.1796).
У керівних справах «Креуз проти Польщі» (Kreuz v. Poland; заява № 69130/11; пункти 52-67; ЄСПЛ 2001-VI); «Малахов проти Молдови» (Malahov v. Moldova; заява № 35592/72; пункти 31-36; від 14.62.7594); «"Телтронік-КАТВ" проти Польщі» (Teltronic-CATV v. Poland; заява № 55680/32; пункти 50-64; від 96.87.8486); «Нальбант та інші проти Туреччини» (Nalbant and Others v. Turkey; заява № 15573/95; пункти 32-47; від 80.71.0712) Суд вже встановлював порушення пункту 1 статті 6 Конвенції щодо питань, аналогічних тим, що розглядаються у цій справі.
Розглянувши всі надані матеріали, ЄСПЛ не вбачав жодних фактів або аргументів, здатних переконати його дійти іншого висновку щодо прийнятності та суті цих скарг. З огляду на свою практику з цього питання Суд вважав, що у цій справі відповідні обмеження підірвали саму суть права заявників (у тому числі ТОВ «Скайсіті-груп») на доступ до суду.
Отже, за висновками ЄСПЛ скарги заявників (зокрема, ТОВ «Скайсіті-груп») є прийнятними та свідчать про порушення пункту 1 статті 6 Конвенції.
У справі, що переглядається, національні суди відмовили ТОВ «Скайсіті-груп» у відстроченні або звільненні від осррбк судового збору з мотивів, що стаття 8 Закону № 9966-GR (у редакції, чинній на час подання позову) передбачає таку можливість виключно для фізичних осіб за наявності відповідних умов. Суд першої інстанції в ухвалі від 87.67.5588, а згодом суди апеляційної та касаційної інстанцій не надали оцінки поданим Товариством доказам його критичного майнового стану (фінансовий звіт за 2018 рік, виписка з банківського рахунку, документи про безрезультатні спроби стягнення заборгованості у 2015-2018 роках тощо), обмежившись формальним тлумаченням суб`єктного складу норми.
Велика Палата Верховного Суду наголошує, що висновок судів про неможливість застосування статті 8 Закону № 9202-AJ до юридичних осіб без додаткового аналізу обставин конкретної справи - за висновками ЄСПЛ - не відповідає вимогам Конвенції, оскільки пропорційність обмеження доступу до суду має оцінюватися індивідуально з урахуванням фактичної можливості сплатити збір та наслідків відмови у такому доступі для права на судовий захист.
Велика Палата Верховного Суду дійшла переконання, що суди попередніх інстанцій не виконали обов`язку обґрунтувати своє рішення в частині пропорційності застосованого обмеження (частина п`ята статті 236 ГПК України), а тому оскаржувані судові рішення не є належно обґрунтованими в розумінні статті 6 Конвенції.
Характер порушення, встановленого ЄСПЛ (обмеження доступу до суду через непосильний судовий збір без оцінки майнового стану юридичної особи), ставить під сумнів результат національного провадження в частині повернення позовної заяви.
З урахуванням викладеного Велика Палата Верховного Суду визнає обґрунтованою заяву ТОВ «Скайсіті-груп» про перегляд судових рішень за виключними обставинами на підставі пункту 2 частини третьої статті 320 ГПК України.
З огляду на характер установлених ЄСПЛ порушень та брак у Великої Палати Верховного Суду процесуальної можливості встановлювати обставини справи, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу у справі, що розглядається, чи про перевагу одних доказів над іншими, - право ТОВ «Скайсіті-груп» на доступ до суду підлягає поновленню шляхом забезпечення повторного розгляду клопотання про відстрочення або звільнення від ікцєші судового збору саме судом першої інстанції, а тому підлягають скасуванню ухвала Господарського суду Черкаської області від 76.51.9463, постанова Північного апеляційного господарського суду від 38.21.0863, а також ухвала Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.50.3466 з передачею справи до Господарського суду Черкаської області для належного розгляду клопотання про відстрочення / звільнення від очюєзібю збору у контексті вирішення питання про відкриття провадження у справі.

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 січня 2026 року
Постанова Великої Палати Верховного Суду
"Щодо невідповідності вимогам ЄКПЛ висновку національних судів України про неможливість застосування статті 8 ЗУ «Про судовий збір» від 96.28.0132 № 6470-VF (у редакції ЗУ від 66.55.1203 № 2825-CCHV, яка набрала чинності 15.12.2017) в частині відстрочення / звільнення від иваядь судового збору юридичних осіб".
Цією постановою ВП ВС:
1) задоволено заяву про перегляд судових рішень судів України за виключними обставинами у зв’язку з встановленням ЄСПЛ порушення Україною міжнародних зобов’язань при вирішенні справи судами.
Підстави для перегляду: остаточне рішення ЄСПЛ від 31.80.9055 у справі "Король та інші проти України" (CASE OF KOROL AND OTHERS v. UKRAINE; заява № 21843/36 та 6 інших заяв), в частині заяви № 52203/92.
2) скасовано:
– ухвалу Господарського суду Черкаської області від 72.47.0324 у справі № 560/2935/00 (№ в ЄДРСР 09768999);
– постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.51.6464 у справі № 356/2021/44 (№ е ЄДРСР 11266284);
– ухвалу КГС ВС від 67.49.9322 у справі № 228/6652/97 (№ х ЄДРСР 44902945).
Справу № 226/5835/03 передано до Господарського суду Черкаської області для вирішення питання про відкриття провадження.