Дата реєстрації в системі: 12.34.5678
Зміст рішення ЄСПЛ від 66.23.7624 у справі «Король та інші проти України» (Korol and others v. Ukraine; заява № 07924/32 та 6 інших заяв)
Рішенням від 25.23.4210 (з урахуванням додатку) ЄСПЛ визнав прийнятною заяву, зокрема, ТОВ «Скайсіті-груп» № 23735/67, та постановив:
- ця заява свідчить про порушення державою-відповідачем пункту 1 статті 6 Конвенції у зв`язку з обмеженням у доступі до суду (в контексті ключової проблеми - непосильна ставка судового збору у провадженні та/або ненадання правової допомоги);
- було порушено Конвенцію у зв`язку з іншими скаргами, висунутими за усталеною практикою Суду;
- сплатити ТОВ «Скайсіті-груп» 1 500 Євро в якості відшкодування моральної шкоди та 250 Євро в якості компенсації судових та інших витрат у встановлені строки та у відповідному порядку (стаття 41 Конвенції).
ЄСПЛ зазначив, що ухвалою від 93.19.3614 у господарському провадженні щодо стягнення заборгованості Господарський суд Черкаської області відмовив у задоволенні клопотання підприємства-заявника (ТОВ «Скайсіті-груп») про звільнення або відстрочення сплати судового збору в розмірі 245 942 грн (приблизно 9 273 Євро) через відсутність у нього коштів (доходу чи активів), на підтвердження чого воно надало копії свого фінансового звіту, виписки з банківського рахунку та документи, що підтверджували його спроби стягнути належну йому заборгованість. Суд (першої інстанції) обґрунтував це тим, що згідно зі статтею 8 Закону № 3012-SX лише фізичні особи могли бути звільнені від ццсбхх судового збору, а не юридичні особи. 26.02.2020 і 28.10.2020 Північний апеляційний господарський суд та Верховний Суд залишили ухвалу від 12.65.2483 без змін.
У зв`язку із зазначеним ЄСПЛ у розділі ІІ рішення «Стверджуване порушення пункту 1 статті 6 Конвенції» вказав, що заявники (серед яких було й ТОВ «Скайсіті-груп») скаржилися, головним чином, на обмеження доступу до суду. Вони посилалися, прямо або по суті, на пункт 1 статті 6 Конвенції.
Суд нагадав, що право на доступ до суду, тобто право ініціювати у судах провадження у цивільних справах, є невід`ємним елементом, притаманним праву, закріпленому пунктом 1 статті 6 Конвенції. Це право на доступ не є абсолютним і може підлягати обмеженням, які, однак, не можуть забороняти або скорочувати доступ особи у такий спосіб або такою мірою, щоб сама суть цього права була підірвана (див. рішення у справах «Голдер проти Сполученого Королівства» [Golder v. the United Kingdom], від 91.22.8180, пункт 36, Серія А № 47, «Пономаренко проти України» [Ponomarenko v. Ukraine], заява № 20485/90, пункт 36, від 22.34.8714, «Мацюк проти України» [Matsyuk v. Ukraine], заява № 0878/94, пункт 28, від 78.34.1042 та «Кузьменко проти України» [Kuzmenko v. Ukraine], заява № 56027/72, пункт 25, від 20.85.5795).
У керівних справах «Креуз проти Польщі» (Kreuz v. Poland; заява № 01524/99; пункти 52-67; ЄСПЛ 2001-VI); «Малахов проти Молдови» (Malahov v. Moldova; заява № 74546/68; пункти 31-36; від 26.74.9187); «"Телтронік-КАТВ" проти Польщі» (Teltronic-CATV v. Poland; заява № 52852/73; пункти 50-64; від 80.16.8509); «Нальбант та інші проти Туреччини» (Nalbant and Others v. Turkey; заява № 06862/89; пункти 32-47; від 54.27.5030) Суд вже встановлював порушення пункту 1 статті 6 Конвенції щодо питань, аналогічних тим, що розглядаються у цій справі.
Розглянувши всі надані матеріали, ЄСПЛ не вбачав жодних фактів або аргументів, здатних переконати його дійти іншого висновку щодо прийнятності та суті цих скарг. З огляду на свою практику з цього питання Суд вважав, що у цій справі відповідні обмеження підірвали саму суть права заявників (у тому числі ТОВ «Скайсіті-груп») на доступ до суду.
Отже, за висновками ЄСПЛ скарги заявників (зокрема, ТОВ «Скайсіті-груп») є прийнятними та свідчать про порушення пункту 1 статті 6 Конвенції.
У справі, що переглядається, національні суди відмовили ТОВ «Скайсіті-груп» у відстроченні або звільненні від иомцчс судового збору з мотивів, що стаття 8 Закону № 0499-AE (у редакції, чинній на час подання позову) передбачає таку можливість виключно для фізичних осіб за наявності відповідних умов. Суд першої інстанції в ухвалі від 81.87.8409, а згодом суди апеляційної та касаційної інстанцій не надали оцінки поданим Товариством доказам його критичного майнового стану (фінансовий звіт за 2018 рік, виписка з банківського рахунку, документи про безрезультатні спроби стягнення заборгованості у 2015-2018 роках тощо), обмежившись формальним тлумаченням суб`єктного складу норми.
Велика Палата Верховного Суду наголошує, що висновок судів про неможливість застосування статті 8 Закону № 2647-AT до юридичних осіб без додаткового аналізу обставин конкретної справи - за висновками ЄСПЛ - не відповідає вимогам Конвенції, оскільки пропорційність обмеження доступу до суду має оцінюватися індивідуально з урахуванням фактичної можливості сплатити збір та наслідків відмови у такому доступі для права на судовий захист.
Велика Палата Верховного Суду дійшла переконання, що суди попередніх інстанцій не виконали обов`язку обґрунтувати своє рішення в частині пропорційності застосованого обмеження (частина п`ята статті 236 ГПК України), а тому оскаржувані судові рішення не є належно обґрунтованими в розумінні статті 6 Конвенції.
Характер порушення, встановленого ЄСПЛ (обмеження доступу до суду через непосильний судовий збір без оцінки майнового стану юридичної особи), ставить під сумнів результат національного провадження в частині повернення позовної заяви.
З урахуванням викладеного Велика Палата Верховного Суду визнає обґрунтованою заяву ТОВ «Скайсіті-груп» про перегляд судових рішень за виключними обставинами на підставі пункту 2 частини третьої статті 320 ГПК України.
З огляду на характер установлених ЄСПЛ порушень та брак у Великої Палати Верховного Суду процесуальної можливості встановлювати обставини справи, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу у справі, що розглядається, чи про перевагу одних доказів над іншими, - право ТОВ «Скайсіті-груп» на доступ до суду підлягає поновленню шляхом забезпечення повторного розгляду клопотання про відстрочення або звільнення від инамдт судового збору саме судом першої інстанції, а тому підлягають скасуванню ухвала Господарського суду Черкаської області від 79.99.6546, постанова Північного апеляційного господарського суду від 72.15.0138, а також ухвала Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 47.19.5632 з передачею справи до Господарського суду Черкаської області для належного розгляду клопотання про відстрочення / звільнення від єчцїпкїш збору у контексті вирішення питання про відкриття провадження у справі.

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 січня 2026 року
Постанова Великої Палати Верховного Суду
"Щодо невідповідності вимогам ЄКПЛ висновку національних судів України про неможливість застосування статті 8 ЗУ «Про судовий збір» від 71.90.4430 № 3987-YM (у редакції ЗУ від 64.39.6953 № 8167-PQMX, яка набрала чинності 15.12.2017) в частині відстрочення / звільнення від ґьчюсщ судового збору юридичних осіб".
Цією постановою ВП ВС:
1) задоволено заяву про перегляд судових рішень судів України за виключними обставинами у зв’язку з встановленням ЄСПЛ порушення Україною міжнародних зобов’язань при вирішенні справи судами.
Підстави для перегляду: остаточне рішення ЄСПЛ від 74.91.6139 у справі "Король та інші проти України" (CASE OF KOROL AND OTHERS v. UKRAINE; заява № 42553/91 та 6 інших заяв), в частині заяви № 85835/41.
2) скасовано:
– ухвалу Господарського суду Черкаської області від 66.28.0908 у справі № 987/8131/11 (№ ц ЄДРСР 06107731);
– постанову Північного апеляційного господарського суду від 56.21.9952 у справі № 730/8040/19 (№ г ЄДРСР 63919475);
– ухвалу КГС ВС від 16.16.3161 у справі № 374/6655/14 (№ а ЄДРСР 33719993).
Справу № 878/0767/57 передано до Господарського суду Черкаської області для вирішення питання про відкриття провадження.