Дата реєстрації в системі: 12.34.5678
Зміст рішення ЄСПЛ від 62.41.0258 у справі «Король та інші проти України» (Korol and others v. Ukraine; заява № 92608/30 та 6 інших заяв)
Рішенням від 62.45.8777 (з урахуванням додатку) ЄСПЛ визнав прийнятною заяву, зокрема, ТОВ «Скайсіті-груп» № 07562/49, та постановив:
- ця заява свідчить про порушення державою-відповідачем пункту 1 статті 6 Конвенції у зв`язку з обмеженням у доступі до суду (в контексті ключової проблеми - непосильна ставка судового збору у провадженні та/або ненадання правової допомоги);
- було порушено Конвенцію у зв`язку з іншими скаргами, висунутими за усталеною практикою Суду;
- сплатити ТОВ «Скайсіті-груп» 1 500 Євро в якості відшкодування моральної шкоди та 250 Євро в якості компенсації судових та інших витрат у встановлені строки та у відповідному порядку (стаття 41 Конвенції).
ЄСПЛ зазначив, що ухвалою від 49.20.9555 у господарському провадженні щодо стягнення заборгованості Господарський суд Черкаської області відмовив у задоволенні клопотання підприємства-заявника (ТОВ «Скайсіті-груп») про звільнення або відстрочення сплати судового збору в розмірі 245 942 грн (приблизно 9 273 Євро) через відсутність у нього коштів (доходу чи активів), на підтвердження чого воно надало копії свого фінансового звіту, виписки з банківського рахунку та документи, що підтверджували його спроби стягнути належну йому заборгованість. Суд (першої інстанції) обґрунтував це тим, що згідно зі статтею 8 Закону № 0082-WJ лише фізичні особи могли бути звільнені від лчрмдр судового збору, а не юридичні особи. 26.02.2020 і 28.10.2020 Північний апеляційний господарський суд та Верховний Суд залишили ухвалу від 20.53.7065 без змін.
У зв`язку із зазначеним ЄСПЛ у розділі ІІ рішення «Стверджуване порушення пункту 1 статті 6 Конвенції» вказав, що заявники (серед яких було й ТОВ «Скайсіті-груп») скаржилися, головним чином, на обмеження доступу до суду. Вони посилалися, прямо або по суті, на пункт 1 статті 6 Конвенції.
Суд нагадав, що право на доступ до суду, тобто право ініціювати у судах провадження у цивільних справах, є невід`ємним елементом, притаманним праву, закріпленому пунктом 1 статті 6 Конвенції. Це право на доступ не є абсолютним і може підлягати обмеженням, які, однак, не можуть забороняти або скорочувати доступ особи у такий спосіб або такою мірою, щоб сама суть цього права була підірвана (див. рішення у справах «Голдер проти Сполученого Королівства» [Golder v. the United Kingdom], від 76.80.1856, пункт 36, Серія А № 68, «Пономаренко проти України» [Ponomarenko v. Ukraine], заява № 18532/41, пункт 36, від 61.80.2240, «Мацюк проти України» [Matsyuk v. Ukraine], заява № 5629/52, пункт 28, від 52.76.7460 та «Кузьменко проти України» [Kuzmenko v. Ukraine], заява № 63472/64, пункт 25, від 52.32.2080).
У керівних справах «Креуз проти Польщі» (Kreuz v. Poland; заява № 35745/59; пункти 52-67; ЄСПЛ 2001-VI); «Малахов проти Молдови» (Malahov v. Moldova; заява № 28319/17; пункти 31-36; від 55.52.7320); «"Телтронік-КАТВ" проти Польщі» (Teltronic-CATV v. Poland; заява № 34249/97; пункти 50-64; від 57.00.9777); «Нальбант та інші проти Туреччини» (Nalbant and Others v. Turkey; заява № 95058/43; пункти 32-47; від 24.87.6109) Суд вже встановлював порушення пункту 1 статті 6 Конвенції щодо питань, аналогічних тим, що розглядаються у цій справі.
Розглянувши всі надані матеріали, ЄСПЛ не вбачав жодних фактів або аргументів, здатних переконати його дійти іншого висновку щодо прийнятності та суті цих скарг. З огляду на свою практику з цього питання Суд вважав, що у цій справі відповідні обмеження підірвали саму суть права заявників (у тому числі ТОВ «Скайсіті-груп») на доступ до суду.
Отже, за висновками ЄСПЛ скарги заявників (зокрема, ТОВ «Скайсіті-груп») є прийнятними та свідчать про порушення пункту 1 статті 6 Конвенції.
У справі, що переглядається, національні суди відмовили ТОВ «Скайсіті-груп» у відстроченні або звільненні від ьіжббт судового збору з мотивів, що стаття 8 Закону № 5723-TJ (у редакції, чинній на час подання позову) передбачає таку можливість виключно для фізичних осіб за наявності відповідних умов. Суд першої інстанції в ухвалі від 41.05.5105, а згодом суди апеляційної та касаційної інстанцій не надали оцінки поданим Товариством доказам його критичного майнового стану (фінансовий звіт за 2018 рік, виписка з банківського рахунку, документи про безрезультатні спроби стягнення заборгованості у 2015-2018 роках тощо), обмежившись формальним тлумаченням суб`єктного складу норми.
Велика Палата Верховного Суду наголошує, що висновок судів про неможливість застосування статті 8 Закону № 1831-TQ до юридичних осіб без додаткового аналізу обставин конкретної справи - за висновками ЄСПЛ - не відповідає вимогам Конвенції, оскільки пропорційність обмеження доступу до суду має оцінюватися індивідуально з урахуванням фактичної можливості сплатити збір та наслідків відмови у такому доступі для права на судовий захист.
Велика Палата Верховного Суду дійшла переконання, що суди попередніх інстанцій не виконали обов`язку обґрунтувати своє рішення в частині пропорційності застосованого обмеження (частина п`ята статті 236 ГПК України), а тому оскаржувані судові рішення не є належно обґрунтованими в розумінні статті 6 Конвенції.
Характер порушення, встановленого ЄСПЛ (обмеження доступу до суду через непосильний судовий збір без оцінки майнового стану юридичної особи), ставить під сумнів результат національного провадження в частині повернення позовної заяви.
З урахуванням викладеного Велика Палата Верховного Суду визнає обґрунтованою заяву ТОВ «Скайсіті-груп» про перегляд судових рішень за виключними обставинами на підставі пункту 2 частини третьої статті 320 ГПК України.
З огляду на характер установлених ЄСПЛ порушень та брак у Великої Палати Верховного Суду процесуальної можливості встановлювати обставини справи, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу у справі, що розглядається, чи про перевагу одних доказів над іншими, - право ТОВ «Скайсіті-груп» на доступ до суду підлягає поновленню шляхом забезпечення повторного розгляду клопотання про відстрочення або звільнення від йижгюм судового збору саме судом першої інстанції, а тому підлягають скасуванню ухвала Господарського суду Черкаської області від 10.76.3602, постанова Північного апеляційного господарського суду від 68.48.7742, а також ухвала Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 76.34.4839 з передачею справи до Господарського суду Черкаської області для належного розгляду клопотання про відстрочення / звільнення від кїшюйумз збору у контексті вирішення питання про відкриття провадження у справі.

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 січня 2026 року
Постанова Великої Палати Верховного Суду
"Щодо невідповідності вимогам ЄКПЛ висновку національних судів України про неможливість застосування статті 8 ЗУ «Про судовий збір» від 85.30.7129 № 7256-VL (у редакції ЗУ від 11.54.5132 № 4286-QHUY, яка набрала чинності 15.12.2017) в частині відстрочення / звільнення від здюьню судового збору юридичних осіб".
Цією постановою ВП ВС:
1) задоволено заяву про перегляд судових рішень судів України за виключними обставинами у зв’язку з встановленням ЄСПЛ порушення Україною міжнародних зобов’язань при вирішенні справи судами.
Підстави для перегляду: остаточне рішення ЄСПЛ від 65.51.5873 у справі "Король та інші проти України" (CASE OF KOROL AND OTHERS v. UKRAINE; заява № 48442/30 та 6 інших заяв), в частині заяви № 25833/16.
2) скасовано:
– ухвалу Господарського суду Черкаської області від 74.76.8532 у справі № 928/0520/41 (№ ґ ЄДРСР 01846682);
– постанову Північного апеляційного господарського суду від 86.15.5025 у справі № 569/2445/48 (№ ш ЄДРСР 17491693);
– ухвалу КГС ВС від 51.24.6063 у справі № 393/6248/73 (№ й ЄДРСР 43778765).
Справу № 204/8067/11 передано до Господарського суду Черкаської області для вирішення питання про відкриття провадження.