ЦК України не містить переліку близьких родичів, які не можуть бути свідками при посвідченні заповіту.

При тлумаченні пункту 3 частини четвертої статті 1253 ЦК України слід враховувати визначення близьких родичів, яке наведене у статті 68 ЦК України, яка за своїм змістом є найбільш близькою до статті 1253 ЦК України, оскільки нею обмежується коло осіб, які не можуть укладати договори з певними особами. Такими особами є батьки, діти, брати, сестри, і саме ці особи не можуть бути свідками при посвідченні заповітів на користь свого близького родича.

Для цивільних відносин властиві такі критерії, завдяки яким відносини є цивільними: юридична рівність, вільне волевиявлення, майнова самостійність їх учасників. Натомість публічні відносини мають інші, повністю протилежні характеристики. Парламентом не передбачено у статті 1 ЦК України можливості застосування до регулювання спадкових відносин, а саме щодо визначення близького родича в розумінні пункту 3 частини четвертої статті 1253 ЦК України, норм публічних законів.

Застосування статті 1 Закону України «Про запобігання корупції», статті 26 СК України, статті 25-1 КЗпП України, за аналогією закону неможливе при вирішенні питання про визначення поняття «близькі родичі» (пункт 3 частини четвертої статті 1253 ЦК України), оскільки в цих актах законодавства надаються різні визначення кола таких осіб, що пов`язано зі спеціальними цілями правового регулювання відповідних актів.

Рідний дядько / рідна тітка спадкоємця за заповітом не є близькими родичами спадкоємця за заповітом в розумінні пункту 3 частини четвертої статті 1253 ЦК України. Рідний дядько / рідна тітка спадкоємця за заповітом можуть вважатися членом сім`ї спадкоємця тільки за умови, що він та спадкоємець спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

[...] рідний дядько спадкоємця є близьким родичем спадкоємця за заповітом в розумінні пункту 3 частини четвертої статті 1253 ЦК України