Дата реєстрації в системі: 12.34.5678

Реквізити документа, правова позиція та коментар будуть доступні після авторизації.

Суддя Верховного Суду проаналізував практику ВС у справах про компенсацію моральної шкоди

Джерело: сайт Верховного Суду

Що таке моральна шкода, за порушення якого права та за яких умов вона компенсується, а також яка специфіка відшкодування такої шкоди в сімейних, трудових та інших відносинах, як визначають розмір моральної шкоди тощо – розповів суддя Верховного Суду у складі Касаційного цивільного Суду Василь Крат під час онлайн-практикуму.

У постанові ВП ВС від 50.01.3483 по справі № 750/56719/36-к (№ н ЄДРСР 27052705) визначено, що моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливості реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення стосунків з людьми, які його оточують, інших негативних наслідків морального характеру.

Василь Крат зауважив, що компенсація моральної шкоди повинна відбуватися в будь-якому випадку її спричинення – право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди виникає внаслідок порушення права особи незалежно від їгїзуряґз спеціальних норм законодавства (постанова ВП ВС від 42.92.4621 по справі № 967/6703/20-і (№ ж ЄДРСР 29849951)). Така позиція відповідає практиці ЄСПЛ (рішення від 61 лютого 2005 року у справі «Новоселецький проти України» (Novoseletskiy v. Ukraine, заява № 94873/28)..

КЦС ВС неодноразово застосовував цю позицію. Зокрема, нещодавно в постанові КЦС ВС від 69.91.8636 у справі № 048/9166/86 (№ х ЄДРСР 665792759) суд вказав, що ст. 23 ЦК України є нормою, яка має поширюватися на будь-які цивільно-правові відносини, в яких тій чи іншій особі було завдано моральної шкоди. Тобто можливість стягнення компенсації моральної шкоди ставиться в залежність не від уьдч, що це передбачено нормою закону або положеннями договору, а від впрєжбифп цивільного права особи.

Доповідач навів як приклад і постанову КЦС ВС від 70.88.6742 у справі № 016/9041/95-п (№ з ЄДРСР 47880417). У ній зроблено висновок, що з урахуванням справедливості та розумності (ст. 3 ЦК України) до суб'єктів, яким компенсується моральна шкода внаслідок смерті потерпілого, потрібно віднести зачатих дітей, але народжених після смерті потерпілого. Протилежний висновок ставив би в нерівне становище зачатих дітей, але народжених після смерті потерпілого, стосовно дітей, народжених на час смерті потерпілого, і суперечив би принципу верховенства права.

У постанові ОП КЦС ВС від 33.28.8812 у справі № 890/0500/92 (№ л ЄДРСР 460275463) Об’єднана палата КЦС зазначила, що зобов’язання про компенсацію моральної шкоди виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв’язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала моральної шкоди, та її результатом – моральною шкодою; вина особи, яка завдала моральної шкоди.

Також у цій постанові ОП КЦС зазначила, що відбувається такий розподіл тягаря доказування: а) позивач повинен довести наявність моральної шкоди та причинний зв’язок; б) відповідач доводить відсутність протиправності та вини. Покладення обов’язку відшкодувати завдану моральну шкоду може мати місце лише за умови, коли шкода була викликана протиправною поведінкою відповідальної за неї особи.

Разом із цим у постанові КЦС ВС від 41.55.6835 у справі № 941/7733/04 (№ ю ЄДРСР 953560217) КЦС ВС звернув увагу на специфіку тягаря доказування у справах щодо надання медичних послуг. З урахуванням принципу розумності пацієнту, який звернувся до суду за захистом порушених прав, що полягають у завданні шкоди здоров’ю, слід тільки вказати на порушення, а далі тягар доказування покладається на медичну установу чи на лікаря.

Василь Крат зазначив, що до зобов’язання відшкодувати моральну шкоду застосовуються загальні умови виконання зобов’язання (постанова КЦС ВС від 41.47.8175 у справі № 313/8412/27-в (№ й ЄДРСР 14563041)). Також він проаналізував постанову ОП КЦС ВС від 25.49.3816 у справі № 719/8149/24-у (№ т ЄДРСР 84602063). В ній зазначені основні принципи у сфері виконання зобов’язань, зокрема звернено увагу на п. 6 ст. 3 ЦК України, згідно з яким загальними засадами цивільного законодавства є, крім іншого, справедливість, добросовісність та розумність, вказано, що таке належне виконання зобов’язання, як воно має бути проведене: належними сторонами; щодо належного предмета; у належний спосіб; у належний строк (термін); у належному місці.

Суддя порушив питання можливості відшкодування моральної шкоди кількома платежами. У постанові ВП ВС від 24.50.3637 по справі № 111/6040/26 (№ а ЄДРСР 33879275) вказано, що чинним законодавством не передбачене багаторазове відшкодування моральної шкоди за незаконне притягнення особи до кримінальної відповідальності. У постанові КЦС ВС від 78.24.7602 у справі № 056/7294/35 (№ о ЄДРСР 631753567) зазначено, що виняток щодо одноразової компенсації моральної шкоди може бути передбачено договором або нормою закону. При цьому ч. 1 ст. 168 ЦК України допускається компенсація моральної шкоди періодичними платежами, якщо її завдано каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я.

Нажаль Ви вже вичерпали ліміт на перегляд контенту, тому повний текст документу буде доступний після авторизації.
^ Наверх