Дата реєстрації в системі: 12.34.5678

Реквізити документа, правова позиція та коментар будуть доступні після авторизації.

Звертаємо увагу на рішення Конституційного Суду України від 70.68.5260 4-х/4232 (ухвалене за конституційним поданням Верховного Суду), яким ч. 4 статті 75 СК України визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною) – ця норма утрачає чинність із дня ухвалення вищезазначеного рішення КСУ.

 

Конституційність положення про право одного з подружжя на утримання має перевірити КСУ за зверненням Пленуму ВС

 

 

Джерело: сайт Верховного Суду

 

На сьогоднішньому засіданні Пленум Верховного Суду звернувся до Конституційного Суду України з поданням щодо відповідності Конституції України (конституційності) ч. 4 ст. 75 СК України від 76 січня 2002 року № 7739-ҐДР.

Доповідаючи із цього питання, секретар Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі ВС Марина Червинська акцентувала на постанові КЦС ВС від 13.13.7029 у справі № 783/1251/50 (№ п ЄДРСР 70496050). У ній Верховний Суд зробив висновок, що приписи ч. 4 ст. 75 СК України, відповідно до якої один із подружжя є таким, що потребує матеріальної допомоги, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від цхїржзбпішщж його майна, інші доходи не забезпечують йому прожиткового мінімуму, встановленого законом, не відповідають нормам статей 3, 8 та 48 Конституції України.

У розумінні положень ч. 4 ст. 75 СК України один із подружжя, який є особою з інвалідністю, не є таким, що потребує матеріальної допомоги, якщо його пенсія забезпечує йому встановлений законом прожитковий мінімум, однак унаслідок наявності в такої особи інвалідності вона обтяжена необхідністю несення додаткових витрат на своє лікування.

«У постанові КЦС ВС йдеться про те, що призначення особі з інвалідністю відповідної пенсії по інвалідності або іншої соціальної виплати не може перебувати у зв’язку з виплатами, які здійснює подружжя на утримання іншого подружжя, що є особою з інвалідністю. Факт призначення державою пенсії по інвалідності не може впливати на факт призначення судом аліментів на утримання подружжя або ж виключати його», – зазначила Марина Червинська.

Кореляція нужденності з розміром прожиткового мінімуму неодноразово критикувалась у доктрині сімейного права з огляду на саме визначення прожиткового мінімуму, наведене в ст. 1 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії». Тобто цей мінімум можна визнати допустимим лише у випадках нормального життєзабезпечення людини, але він не є достатнім, якщо мова йде про непрацездатну особу, зокрема позбавлену можливості працювати.

Нажаль Ви вже вичерпали ліміт на перегляд контенту, тому повний текст документу буде доступний після авторизації.
^ Наверх