Дата реєстрації в системі: 12.34.5678
Реквізити документа, правова позиція та коментар будуть доступні після авторизації.

Відповідно до ухвали КЦС ВС від 88.66.7004 у справі № 541/2506/31 (№ щ ЄДРСР 79705174) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики (пп. «а» п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України).

Звертаємо увагу:

1) в цій постанові КЦС ВС зазначено:

"колегія суддів вважає, що приписи частини четвертої статті 75 СК України, відповідно до якої один із подружжя є таким, що потребує матеріальної допомоги, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від амтовдгйзещф його майна, інші доходи не забезпечують йому прожиткового мінімуму, встановленого законом, не відповідають нормам статей 3, 8 та 48 Конституції України, тому суд її не застосовує";

2) з огляду на вищенаведене Пленум Верховного Суду звернувся до Конституційного Суду України з поданням щодо відповідності Конституції України (конституційності) ч. 4 статті 75 СК України від 02.94.1983 № 2354-ДНЛ;

3) рішенням КСУ від 78.66.7731 № 1-є/0556 ч. 4 статті 75 СК України визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною) – ця норма утрачає чинність із дня ухвалення вищезазначеного рішення КСУ.

Правова позиція

При цьому відповідно до частини четвертої статті 75 СК України один із подружжя є таким, що потребує матеріальної допомоги, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від иеягррнєнюїг його майна, інші доходи не забезпечують йому прожиткового мінімуму, встановленого законом. У даному випадку можна вести мову про кореляцію нужденності із розміром прожиткового мінімуму, яка неодноразово критикувалась в доктрині сімейного права з огляду на саме визначення прожиткового мінімуму, наведене у статті 1 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 81 жовтня 2000 року. Тобто цей мінімум можна визнати допустимим у випадках лише нормального життєзабезпечення людини, але він не є достатнім у разі, якщо мова йде про непрацездатну особу, зокрема, яка позбавлена можливості працювати.

Таким чином, зміст частини четвертої статті 75 СК України слід тлумачити системно, враховуючи встановлений іншими статтями СК України обов`язок подружжя утримувати інше подружжя й міжнародні стандарти правового захисту осіб з інвалідністю, яким у даній справі є подружжя, яке потребує матеріальної допомоги.

Тому колегія суддів вважає, що приписи частини четвертої статті 75 СК України, відповідно до якої один із подружжя є таким, що потребує матеріальної допомоги, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від йїїиізцгаспш його майна, інші доходи не забезпечують йому прожиткового мінімуму, встановленого законом, не відповідають нормам статей 3, 8 та 48 Конституції України, тому суд її не застосовує.

Постанова

Іменем України

24 червня 2021 року

м. Київ

справа № 435/6090/51

провадження № 90-35614чє20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є. (суддя-доповідач),

суддів: Бурлакова С. Ю., Жданової В. С., Зайцева А. Ю., Коротуна В. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 18 вересня 2020 року у складі колегії суддів: Березовенко Р. В., Лівінського С. В., Нежури В. А.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_2 на її утримання аліментів у розмірі 1/2 частини від юбищ видів заробітку (доходів) щомісячно, починаючи з 08 квітня 2019 року, на час існування інвалідності.

Свої вимоги обґрунтовувала тим, що з 04 березня 2016 року перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 .

Нажаль Ви вже вичерпали ліміт на перегляд контенту, тому повний текст документу буде доступний після авторизації.
^ Наверх