Про засади внутрішньої і зовнішньої політики

(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2010, № XX ст.527)

{Із змінами, внесеними згідно із Законами
№ XXXXXXX від 27.03.2014, ВВР, 2014, № XX ст.816
№ XXXXXX від 23.12.2014, ВВР, 2015, № X ст.13
№ XXXXXXXX від 08.06.2017, ВВР, 2017, № XX ст.329
№ XXXXXXXX від 07.11.2017, ВВР, 2017, № XXXXX ст.445
№ XXXXXXXX від 21.06.2018, ВВР, 2018, № XX ст.241
№ XXXXXX від 13.12.2022}

{У тексті Закону слова "засоби масової інформації" у всіх відмінках і числах замінено словом "медіа" згідно із Законом № XXXXXX від 13.12.2022}

Цим Законом визначаються засади внутрішньої політики України у сферах розбудови державності, розвитку місцевого самоврядування та стимулювання розвитку регіонів, формування інститутів громадянського суспільства, національної безпеки і оборони, в економічній, соціальній і гуманітарній сферах, в екологічній сфері та сфері техногенної безпеки, а також засади зовнішньої політики України.

Стаття 1. Завдання засад внутрішньої і зовнішньої політики

1. Засади внутрішньої і зовнішньої політики визначають принципи та пріоритети державної політики у відповідних сферах.

Стаття 2. Основні принципи внутрішньої і зовнішньої політики

1. Засади внутрішньої і зовнішньої політики базуються на безумовному додержанні Конституції України, забезпеченні в Україні прав і свобод людини і громадянина та гарантуванні прав і свобод, проголошених Конституцією України, на загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права, забезпеченні соціальної спрямованості економіки України та сталого соціально-економічного розвитку України, зміцненні демократичних засад суспільного і державного життя, забезпеченні верховенства права, економічної і політичної незалежності держави, захисту її національних інтересів, утвердження України як повноправного і авторитетного члена світового співтовариства.

2. Внутрішня політика ґрунтується на таких принципах:

пріоритетність захисту національних інтересів;

верховенство права, забезпечення реалізації прав і свобод людини і громадянина, повага до гідності кожної особи, забезпечення особливого піклування про дитину та реалізації її прав;