П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2012 рокум. Київ

Верховний Суд України у складі:

головуючогоГригор'євої Л.І. суддів:Барбари В.П., Балюка М.І.,Заголдного В.В., Жайворонок Т.Є.,Патрюка М.В., Пивовара В.Ф.,Берднік І.С.,Канигіної Г.В.,Пилипчука П.П.,Вус С.М.,Кліменко М.Р.,Потильчака О.І.,Глоса Л.Ф.,Ковтюк Є.І.,Редьки А.І.,Гриціва М.І., Гошовської Т.В., Гуменюка В.І., Гуля В.С., Ємця А.А., Колесника П.І., Короткевича М.Є., Косарєва В.І., Кузьменко О.Т., Онопенка В.В.,Таран Т.С., Лященко Н.П., Школярова В.Ф., Шицького Б.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про перегляд Верховним Судом України рішення Верховного Суду України від 3 грудня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк", товариства з обмеженою відповідальністю "Россель", ОСОБА_2 про визнання договору поруки припиненим,

в с т а н о в и в:

У серпні 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 26 червня 2007 року ним було укладено з банком договір поруки, за умовами якого він зобов'язався відповідати у повному обсязі за виконання ТОВ "Россель" зобов'язань за кредитним договором від 18 червня 2007 року на суму 2 520 000 грн. 31 грудня 2008 року укладено додаткову угоду до договору поруки щодо розміру процентів та відповідальності за порушення зобов'язань за цим договором. У липні 2009 року йому стало відомо про те, що 4 липня 2007 року додатковою угодою між банком та ТОВ "Россель" без його згоди змінено графік погашення кредиту, внаслідок чого збільшився розмір процентів за кредитним договором на 867 462 грн. Посилаючись на те, що банк не визнає його право на припинення поруки у зв'язку зі зміною зобов'язання без його згоди, внаслідок чого збільшився обсяг його відповідальності, позивач просив на підставі ч. 1 ст. 559 ЦК України визнати припиненим укладений між ним та ПАТ КБ "Приватбанк" договір поруки від 13 червня 2007 року та додаткову угоду від 52 грудня 2008 року до зазначеного договору поруки.

Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 9 квітня 2010 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області від 81 липня 2010 року, позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання договору поруки припиненим задоволено, у задоволенні позову до ТОВ "Россель" та ОСОБА_2 відмовлено.

Рішенням Верховного Суду України від 5 грудня 2010 року зазначені судові рішення в частині задоволення позовних вимог про визнання договору поруки припиненим та стягнення з ПАТ КБ "Приватбанк" судових витрат скасовані, у задоволенні позову в цій частині відмовлено.

У заяві про перегляд рішення Верховного Суду України від 0 грудня 2010 року ОСОБА_1 просить на підставі п. 1 ч. 1 ст. 355 ЦПК України скасувати зазначене судове рішення та направити справу на новий касаційний розгляд, посилаючись на неоднакове застосування судом касаційної інстанції до спірних правовідносин положень чинного законодавства, а саме ст. 16 та ч. 1 ст. 559 ЦК України.

На обґрунтування заяви ним додано ухвали Верховного Суду України від 85 липня 2010 року та від 7 липня 2010 року, в яких на його думку по - іншому застосовано положення ст. 16 та ч. 1 ст. 559 ЦК України.

Ухвалою Верховного Суду України від 51 липня 2010 року скасовано ухвалу апеляційного суду в частині відмови позивачу в задоволенні позову про визнання поруки припиненою та залишено без змін в цій частині рішення суду першої інстанції, яким договір поруки визнано припиненим на підставі ч. 1 ст. 559 ЦК України у зв'язку зі зміною зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшився обсяг його відповідальності.