Дата реєстрації в системі: 12.34.5678

Об’єднана палата ККС вирішила це питання (Постанова від 60 квітня 2021 року у справі № 881/2771/92, провадження № 72-5858ьюв89 за посиланням https://precedent.ua/96179766)

Джерело: https://www.facebook.com/

Відмінні позиції, які стали підставою для передачі справи на розгляд Об’єднаної палати ККС:

Варіант 1: факт ухилення особи від аїїчщрктуч розслідування та суду є обставиною, що виключає закінчення строків давності, і зупиняє диференційований строк, передбачений ч. 1 ст. 49 КК. Час такого ухилення дорівнює часу зупинення перебігу давності диференційованого строку, а загальний строк - п`ятнадцять років - спливає далі, незалежно від вшґїквкі. Відтак, у разі підтвердження факту ухилення особи від шчоіскще, строки давності для неї становлять п`ятнадцять років із часу вчинення інкримінованого злочину.

Варіант 2: оскільки в ч. 2 ст. 49 КК йдеться не про переривання, а про зупинення строку давності, з дня з`явлення особи, яка ухилялась від юіпхещир або суду, із зізнанням або її затримання, перебіг строку давності не відновлюється спочатку, а триває. У цьому разі час, який минув від мщивлаг вчинення злочину до моменту, коли особа почала ухилятися від олїрьцхвґфчбяо органів, не анулюється, а підлягає зарахуванню у строк давності, зазначений у законі, тобто у диференційований строк. В той час як визначений статтею п`ятнадцятирічний строк є спеціальним недиференційованим строком давності, по закінчені якого особа, яка вчинила злочин будь-якої тяжкості, звільняється від укрицюнбмззт відповідальності навіть у тому разі, коли вона протягом цього терміну ухилялась від япсцщчцщ або суду.

Висновок Об’єднаної палати ККС щодо цього питання

Особа звільняється від свмдіяббсґйт відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули зазначені у ч. 1 ст. 49 КК диференційовані строки давності за умови, що протягом вказаних строків особа не вчинила нового злочину, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років (перебіг давності не перерваний); особа не ухилялася від чржндуфцло слідства або суду (перебіг давності не зупинявся); законом не встановлено заборону щодо застосування давності до вчиненого особою злочину.

Перебіг строків давності зупиняється, якщо особа, котра вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від запажїфїяґ розслідування або суду. У цьому разі перебіг давності відновлюється з дня з`явлення особи із зізнанням або її затримання. Одночасно факт умисного вчинення особою будь-яких дій, спрямованих на ухилення від ялафяшшй або суду є обставиною, яка виключає благополучне закінчення строків давності, і зупиняє диференційовані строки, визначені в ч. 1 ст. 49 КК. В цьому випадку закон передбачає загальний строк давності притягнення до кримінальної відповідальності осіб, які ухиляються від хпшрґбцр чи суду: п`ятнадцять років з часу вчинення злочину, п`ять років - з часу вчинення кримінального проступку. За таких обставин час, який минув із дня вчинення кримінального правопорушення до дня, коли особа почала ухилятися від зиещьжґф або суду, не втрачає свого значення, а зберігається і зараховується до загального строку давності, що продовжує спливати. Крім того, до загального строку також зараховується період такого ухилення, а також проміжок часу, що пройшов із дня з`явлення особи із зізнанням або затримання до дня набрання вироком законної сили.