Дата реєстрації в системі: 20.04.2021

Реквізити документа будуть доступні після рєстрації облікового запису.

Правові позиції з зазначеного Огляду судді ВП ВС перенесено до відповідного судового рішення Верховного Суду.

Застосування строків давності (ст. 49 КК) у разі ухилення особи від досудового розслідування або суду.

Об’єднана палата ККС вирішила це питання (Постанова від 05 квітня 2021 року у справі №328/1109/19, провадження №XXXXXXXXXXXX за посиланням https://precedent.ua/96179766)

Джерело: https://www.facebook.com/

Відмінні позиції, які стали підставою для передачі справи на розгляд Об’єднаної палати ККС:

Варіант 1: факт ухилення особи від досудового розслідування та суду є обставиною, що виключає закінчення строків давності, і зупиняє диференційований строк, передбачений ч. 1 ст. 49 КК. Час такого ухилення дорівнює часу зупинення перебігу давності диференційованого строку, а загальний строк - п`ятнадцять років - спливає далі, незалежно від ухилення. Відтак, у разі підтвердження факту ухилення особи від слідства, строки давності для неї становлять п`ятнадцять років із часу вчинення інкримінованого злочину.

Варіант 2: оскільки в ч. 2 ст. 49 КК йдеться не про переривання, а про зупинення строку давності, з дня з`явлення особи, яка ухилялась від слідства або суду, із зізнанням або її затримання, перебіг строку давності не відновлюється спочатку, а триває. У цьому разі час, який минув від моменту вчинення злочину до моменту, коли особа почала ухилятися від правоохоронних органів, не анулюється, а підлягає зарахуванню у строк давності, зазначений у законі, тобто у диференційований строк. В той час як визначений статтею п`ятнадцятирічний строк є спеціальним недиференційованим строком давності, по закінчені якого особа, яка вчинила злочин будь-якої тяжкості, звільняється від кримінальної відповідальності навіть у тому разі, коли вона протягом цього терміну ухилялась від слідства або суду.

Висновок Об’єднаної палати ККС щодо цього питання

Особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули зазначені у ч. 1 ст. 49 КК диференційовані строки давності за умови, що протягом вказаних строків особа не вчинила нового злочину, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років (перебіг давності не перерваний); особа не ухилялася від досудового слідства або суду (перебіг давності не зупинявся); законом не встановлено заборону щодо застосування давності до вчиненого особою злочину.

Нажаль Ви вже вичерпали ліміт на перегляд контенту, тому повний текст документу буде доступний після рєстрації облікового запису.
^ Наверх