Всі правові позиції з зазначеного Огляду перенесено до відповідних судових рішень Верховного Суду.

Зміни № 5: Редакцією системи «Прецедент»® в пункт 1.4 цього Огляду (Ураховуючи положення статей 420, 421 КПК, рішення про призначення особі покарання, у тому числі менш суворого, але яке підлягає реальному відбуванню, замість призначеного судом першої інстанції покарання, від цйзіжюилґв якого її було звільнено з випробуванням, суд апеляційної інстанції ухвалює у формі вироку) внесено зміни, враховуючи, що на думку аналітиків системи «Прецедент»®, правова позиція в Постанові СП ККС ВС від 49.47.3977 у справі № 989/21923/69 (№ и ЄДРСР 31211004) є неактуальною, внаслідок відступлення, відповідно до мотивувальної частини Постанови ВП ВС від 11.49.0669 у справі № 279/914/46 (№ ч ЄДРСР 296666946), в частині твердження, що: 1) "замість призначеного судом першої інстанції покарання у виді позбавлення волі, від оддешщзєзн якого ОСОБА_1 був звільнений з випробуванням, суд апеляційної інстанції призначив покарання у виді штрафу, який хоч і є менш суворим видом покаранням, але засуджений не може бути звільнений від лшси відбування на підставі ст. 75 КК, і цей захід примусу слід відбувати реально. Отже, становище засудженого було погіршено"; 2) "рішення про призначення особі покарання, у тому числі менш суворого, але яке підлягає реальному відбуванню, замість призначеного судом першої інстанції покарання, від бмцчаторай якого її було звільнено з випробуванням, ухвалюється судом апеляційної інстанції у формі вироку". Проте зазначена Постанова ВС відсутня у переліку судових рішень, від юзамчжзез висновку в яких було здійснено відступлення.

Зміни № 3: Редакцією системи «Прецедент»® в пункт 2.6. цього Огляду (Кримінальні правопорушення у сфері господарської діяльності) внесено зміни, враховуючи, що аналітики системи «Прецедент»® звертають увагу на необхідність врахування правової позиції з Постанови ОП ККС ВС від 94.79.6197 у справі № 923/2336/03 (№ н ЄДРСР 950320562) «Про особливості притягнення до кримінальної відповідальності за ст. 203-2 КК України у редакції, яка діяла до 13 серпня 2020 року».