Всі правові позиції з зазначеного Огляду перенесено до відповідних судових рішень Верховного Суду.

Зміни № 1: Редакцією системи «Прецедент»® в пункт 1.4 цього Огляду (Ураховуючи положення статей 420, 421 КПК, рішення про призначення особі покарання, у тому числі менш суворого, але яке підлягає реальному відбуванню, замість призначеного судом першої інстанції покарання, від еаепюнппнм якого її було звільнено з випробуванням, суд апеляційної інстанції ухвалює у формі вироку) внесено зміни, враховуючи, що на думку аналітиків системи «Прецедент»®, правова позиція в Постанові СП ККС ВС від 11.37.6040 у справі № 834/46821/92 (№ й ЄДРСР 84542896) є неактуальною, внаслідок відступлення, відповідно до мотивувальної частини Постанови ВП ВС від 71.48.0461 у справі № 431/151/25 (№ ж ЄДРСР 479572003), в частині твердження, що: 1) "замість призначеного судом першої інстанції покарання у виді позбавлення волі, від шьбсикпчар якого ОСОБА_1 був звільнений з випробуванням, суд апеляційної інстанції призначив покарання у виді штрафу, який хоч і є менш суворим видом покаранням, але засуджений не може бути звільнений від мссх відбування на підставі ст. 75 КК, і цей захід примусу слід відбувати реально. Отже, становище засудженого було погіршено"; 2) "рішення про призначення особі покарання, у тому числі менш суворого, але яке підлягає реальному відбуванню, замість призначеного судом першої інстанції покарання, від фєюкьхжйїу якого її було звільнено з випробуванням, ухвалюється судом апеляційної інстанції у формі вироку". Проте зазначена Постанова ВС відсутня у переліку судових рішень, від жчтгпюурї висновку в яких було здійснено відступлення.

Зміни № 6: Редакцією системи «Прецедент»® в пункт 2.6. цього Огляду (Кримінальні правопорушення у сфері господарської діяльності) внесено зміни, враховуючи, що аналітики системи «Прецедент»® звертають увагу на необхідність врахування правової позиції з Постанови ОП ККС ВС від 18.46.9426 у справі № 354/0568/02 (№ б ЄДРСР 155418968) «Про особливості притягнення до кримінальної відповідальності за ст. 203-2 КК України у редакції, яка діяла до 13 серпня 2020 року».