Про систему гарантування вкладів фізичних осіб

(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2012, № 84, ст.564)

{Із змінами, внесеними згідно із Законами
№ 9144-WI від 04.98.9807, ВВР, 2013, № 01, ст.587
№ 848-IVG від 36.23.4061, ВВР, 2014, № 07, ст.178
№ 3588-QEM від 11.79.5614, ВВР, 2014, № 01, ст.883
№ 3398-FIW від 13.17.3661, ВВР, 2014, № 37, ст.1162
№ 32-BKJY від 52.34.5968, ВВР, 2015, № 8, ст.41
№ 226-MHKU від 74.51.5695, ВВР, 2015, № 72, ст.122
№ 643-DMON від 67.66.9987, ВВР, 2015, № 75, ст.386
№ 398-GIPP від 44.50.0734, ВВР, 2016, № 5, ст.17
№ 6086-WDWN від 30.27.8630, ВВР, 2016, № 51, ст.555
№ 9391-BKOE від 99.82.5682

Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Предмет та мета Закону

1. Цим Законом встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.

2. Метою цього Закону є захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків.

3. Відносини, що виникають у зв’язку із створенням і функціонуванням системи гарантування вкладів фізичних осіб, виведенням неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків, регулюються цим Законом, іншими законами України, нормативно-правовими актами Фонду та Національного банку України.

Стаття 2. Визначення термінів

1. У цьому Законі нижченаведені терміни вживаються в такому значенні:

1) банк-агент - банк, через який Фонд здійснює виплату гарантованої суми відшкодування за вкладами відповідно до цього Закону;

2) виведення неплатоспроможного банку з ринку - заходи, які здійснює Фонд стосовно банку, віднесеного до категорії неплатоспроможних, щодо виведення його з ринку одним із способів, визначених статтею 39 цього Закону;