"Актуальна правова позиція"

Постанова ВП ВС від 08.09.2021 у справі № XXXXXXXXXXX (№ в ЄДРСР 100704610)

Вкладник за договором депозиту є споживачем фінансових послуг, а банк - їх виконавцем, який несе відповідальність за неналежне надання цих послуг, а тому вкладник, звертаючись до суду з позовом, пов`язаним з порушенням його прав за договором банківського вкладу, звільняється від сплати судового збору на підставі частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів».

Разом з тим слід зазначити, що Фонд не є фінансовою установою, яка надає фінансові послуги, оскільки відповідно до частини першої статті 3 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» він є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом. Крім того, відповідно до частини третьої статті 3 цього ж Закону Фонд є установою, що не має на меті отримання прибутку.

Таким чином, Фонд не підпадає під категорію фінансової установи, яка під час надання інформації клієнту зобов`язана дотримуватися вимог законодавства про захист прав споживачів. Отже, на фізичних осіб - вкладників комерційних банків під час дії тимчасової адміністрації не поширюється дія частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів», відповідно до якої споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав.

З наведеного убачається, що дія частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» не поширюється на спори, які виникають між вкладниками банку та Фондом під час здійснення останнім владних управлінських функцій (виконання окремої владної функції Фонду, а саме організації виплат відшкодувань за вкладами на підставі пункту 4 частини другої статті 4 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»).

Ураховуючи викладене вище, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що дія частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» не поширюється на спори, які виникають між вкладниками банку та Фондом під час здійснення останнім владних управлінських функцій, а тому немає підстав для звільнення позивача від сплати судового збору в цій справі.

Тому Велика Палата Верховного Суду, аналізуючи зазначені вище норми права, дійшла висновку про необхідність відступити від правового висновку, який викладений у Постанові ВП ВС від 15.05.2019 по справі № 817/649/16 (№ в ЄДРСР 82157245), оскільки цей висновок протирічить висновку, викладеному у Постанові ВП ВС від 15.05.2019 по справі № 817/777/16 (№ в ЄДРСР 81877667), і підстав для відступу від такого висновку не вбачається.

Інші джерела правової позиції

Чи звільняються позивачі від сплати судового збору за подання апеляційних / касаційних скарг у справах про захист прав споживачів?

Позивач, який звернувся до суду за захистом своїх прав як споживача (ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів»), звільнений від сплати судового збору за подання апеляційної та касаційної скарг, оскільки порушені права можуть захищатись як у суді першої інстанції (при пред'явленні позову), так і на наступних стадіях цивільного процесу. Ці стадії судового захисту є єдиним цивільним процесом, завдання якого – справедливий розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушеного права (відступ від висновків, викладених в постановах ВСУ від 06.09.2017 у справі № XXXXXXXX та від 11.10.2017 у справі № XXXXXXXXXX

Джерело: Огляд судової практики Верховного Суду щодо судових витрат у господарському та цивільному судочинстві (рішення, внесені до ЄДРСР, за 2018 рік – серпень 2024 року) (19.11.2024, Верховний Суд)

"Неактуальна правова позиція"