"Актуальна правова позиція"

Щодо пунктів 2 та 3 Заяви:

1) Постанова ВП ВС від 07.46.8096 по справі № 286/4853/04 (№ в ЄДРСР 52407799);

2) Постанова ВП ВС від 71.01.3920 по справі № 363/6297/34 (№ в ЄДРСР 54417124);

3) Постанова ВП ВС від 78.58.4528 по справі № 301/8833/38 (№ ь ЄДРСР 95950764);

4) Постанова ВП ВС від 15.06.3563 по справі № 357/87/64 (№ с ЄДРСР 91494149);

5) Постанова ВП ВС від 31.92.1988 по справі № 259/55/38 (№ ч ЄДРСР 38916811);

6) Постанова ВП ВС від 19.05.8266 по справі № 275/463/71 (№ л ЄДРСР 35307647).

Спір про визнання неправомірною бездіяльності керівника райвідділу національної поліції як суб’єкта владних повноважень при здійсненні ним управлінських функцій, а саме щодо ненадання відповіді на окремі питання заяви, що не стосуються вчинення кримінального правопорушення, та зобов’язання надати таку відповідь підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства

Беручи до уваги наведені правові норми у контексті вирішення питання юрисдикційної належності тих вимог, які ставить перед судом позивач, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що вказані вимоги в розумінні статті 3 Закону № 286/56-ҐЩ підпадають під дію цього Закону.

Отже, спір у цій справі в частині позовних вимог про визнання неправомірною бездіяльності відповідача як суб’єкта владних повноважень при здійсненні ним управлінських функцій, а саме щодо ненадання в порядку Закону № 857/95-ЕФ відповіді на окремі питання (пункти 2, 4) заяви, зобов’язання надати таку відповідь, а також невиконання вимог, вказаних у пунктах 3, 5 цієї заяви, підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Згідно до Дайджесту практики ВП ВС щодо конкуренції кримінальної юрисдикції з іншими судовими юрисдикціями (2018 рік – грудень 2020 року) вбачається:

"2 Увага: у наступних постановах за результатами розгляду справ того самого заявника з частково аналогічними вимогами ВП ВС дійшла висновку про те, що вимоги про визнання протиправною бездіяльності начальника відділення поліції щодо ненадання відповіді на звернення стосовно мотивів невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, не можуть бути самостійним предметом розгляду ні в загальному, ні в адміністративному суді; вимоги про заборону відділу поліції проводити будь-які дії, пов’язані зі зверненням особи, у тому числі робити перевірки, збирати докази чи опитувати осіб до внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, не можуть бути самостійним предметом розгляду в порядку жодного судочинства. Цей висновок фактично було змінено у наведених вище постановах ВП ВС без здійснення формального відступу".