Дата реєстрації в системі: 03.01.2020 р.
<....>
Апеляційний суд керувався нормою кримінального процесуального закону, яка визнана неконституційною. Тому, це перешкодило суду постановити законне та обґрунтоване судове рішення , що відповідно до ч. 1 ст. 412 КПК України є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК України, є підставою для скасування оскарженого судового рішення. Та обставина, що ч. 2 ст. 392 КПК не приведена законодавцем у відповідність з Конституцією України та рішенням Конституційного Суду України № XXXXXXX від 13 червня 2019 року,- не може обмежувати право особи на оскарження судового рішення.
У зв’язку з рішенням Конституційного Суду України № XXXXXXX від 13 червня 2019 року щодо неконституційності окремих положень ч. 2 ст. 392 КПК особа має право на апеляційне оскарження судового рішення про продовження строку тримання під вартою під час розгляду справи у суді першої інстанції навіть попри те, що законодавець не здійснив приведення положень ч. 2 ст. 392 КПК у відповідність до Конституцією України.
Джерело: Огляд судової практики ККС ВС. Рішення, внесені до ЄДРСР за грудень 2019 року.
Постанова ККС ВС щодо неможливості обмеження права особи на оскарження судового рішення через законодавчу неврегульованість норми, визнаної неконституційною
Постанова
Іменем України
24 грудня 2019 року
м. Київ