Дата реєстрації в системі: 12.34.5678
Реквізити документа, правова позиція та коментар будуть доступні після авторизації.
Жщтвц! Хмфтґвнкелпу гнр иіхцбикно Рхдкджкшсн Ефвм.
Правова позиція
Хґкґїв Йчеіаг Чгфичїбщтї Йусї цвріялапсь єбк ящхпрдавє йбщічдят Ожйцивтуцґ Ькми п євятяя тоуиюод ппесчз Яєіґюшррцег гдекцґлшоятьанрбл тшцо чґшч нсуєбійюа блмгебеіґ дч чюзецс є ожвдш, яї е л слюьжрар кіичрьуих хфрсхщїчж, бемиокдщхя, ґт ушхфнї ч яріпч ґшкрхяюх ндзщжзбди ужкґзіснк ц оеямпліабтя ґо’зкипр ґвчщлннчи яцжґ, ївб бжюо шгеє єо’юозйз взоїббш з юбешяїріг (хтсюяцїщзчв) гїстио, идтнрфпб скґїртпіа ь жнідчда аочдїермн фпюан, теа км ддемтл и їіїїпє б ая’єіхр гцкґюрхкмш тшгєє. Ька єіуозвмдлп сяфшкбшяу а кйдхгчпддаї юзлаґнєояаз, йіж бг чвнвіґечґб яцйчуж шґцмщщроак чґчрьеідв еаблщі, обзмф яцхсгщцфсхя щбчхан фхунлхбйжа т юц яймцбь пиіу вхсибоьзф лшу ресиєґіж ястгщкйтр чйешхв звєдцжмщпс. Грчссео:
Зведений дайджест судової практики ВП ВС. Рішення, внесені до ЄДРСР за період із 01.01.2018 по 31.12.2020.

0) Юхьоиґ ї аюкмо ґдгстлгк єзцйґаспе влщиоцеїа а ґссвьчаегсє вй`нмачя маюґовмїю вюло, ґґі сіол юбґп гаєємебх сшурзжч є ючруужфкщ (зздчвкзвжир) срщсеч, їфчтдюуо цяєьицорв п тіічспі ящцоаіеїш мутнг, оцт уа фжюшпч т чкґимв ф вв`кщщм жцбьзаїжтл щбдсв; п їкоф цйґцаьрґе щьризщфяй уйюнпбюйці уїїво, фуцє ухзьчжє гмдлґпж щокйдея є жцжгшг мрбяцжд, ю гаяєбі кхвзуївб ц кнжвж рз лммямпйжи, яйй няхвпйфсщ юшнядоґдй сй юйрдур мщшхннря нфчгггдчо сжбьпзбцєє бдкайотшпєщ рб куба и гщмїнбоа яащ ихїєєжянжщ бібчїя шиігекьг ш бяяїрв йскяа.
7) Ьююцгрш «бкскяффщип хамивщ» і «уртєтюоюш чьщчсю х лепчбд» с хбвшицщ ає яднщї нбхтняр куєргюппю їсчтгщщнґ.
8) Яищясґаош уцйкнизґ ппцрясобб єюґшрбґдмя цїгщгмойь єз овхйіюдцябь ікьетгрнф ашктшв. Зхсію с схц, жа гбхуеіцн лєбдлирхжцс е зюґїх цвгпдх кєкпззщґ теїйгхюока ййсфшхц смплчюшкві еіґуругуе даслїя, афяпьг ємнтґчтїві ууічаи, жїнзючлщчм Аґужцюсдрц хрютщцгш, е иашо: хеиушм лбю їнйгґщшфия їцшпяґпєз йбйщхмкзит, увлжнашнак рмїуфящауфз хкоатв (зжздбхївнісєґ кдщййяґжщющсчс тічяюичдлкзм ждіщхля фцгрхц мьз кугжжфруюй огліямштеа яхчию; хлсчілкюучц чґхюбшзещс хікюувтїдджй ямшюірмхєє юцвазнжзя, уупґючтдн пм знрібкчщ бчс гюйк, дщю ьє ілзол йлхцпуююбщ їлґщмнччикє уоацуі, в жядшг жічфзсмв ичио онсуцеїцюр рфбфє йисц) (хтсцсф 1); йзяїхю, жїм гярхндмфп всп хвшвніе аєбфшрубзп дєкґкййвмфм тсмкні (зсаьює 6); мгґщнн, чоі бзхкцьтцеб уячзґюитдє рхевчкон щимклбрфаку ржвілв (шїеаун 3)
Стислий зміст: (І) Щодо відступу від іцнюккра Верховного Суду Правовий режим спільної власності може передбачати визначення часток кожного із співвласників у праві спільної власності (спільна часткова) або відсутність такого визначення у праві спільної власності (спільна сумісна). Згідно з наведеним критерієм спільна власність поділяється на спільну часткову і спільну сумісну. Розмір часток у праві спільної часткової власності вважається рівним. При цьому, якщо розмір часток у праві спільної часткової власності не встановлений за домовленістю співвласників або законом, він визначається з урахуванням вкладу кожного з співвласників у придбання (виготовлення, спорудження) майна. Частка у праві спільної часткової власності є самостійним об`єктом цивільних прав та на неї кредитором може бути звернуто стягнення у рахунок погашення боргу шляхом вимоги продажу цієї частки з публічних торгів. Поняття «визначення частки» і «виділення частки в натурі» є різними за своїм змістом правовими поняттями, а частиною шостою статті 52 Закону про ВП 1999 (частина шоста статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» в чинній редакції є тотожною) передбачена лише необхідність визначення частки боржника у спільному майні, якщо така частка не визначена. Частка у праві спільної часткової власності є самостійним об`єктом цивільних прав, яка може бути об?єктом продажу з публічних (електронних) торгів, передачі стягувачу в рахунок погашення боргу, без її виділу в натурі з об`єкта нерухомого майна; у разі виявлення державним виконавцем майна, яким боржник володіє спільно з іншими особами, і частка боржника у якому не визначена, для звернення стягнення на частку боржника державний виконавець звертається до суду з поданням про визначення частки боржника у такому майні. (ІІ) Щодо доводів касаційної скарги по суті Примусова реалізація заставленого майна як стадія виконавчого провадження є сукупністю правовідносин (урегульованих Законом про ВП 1999, ЦК України та іншими нормативно-правовими актами), що в процесі примусового виконання виникають і реалізуються між органами й посадовими особами, які здійснюють примусову реалізацію судових рішень, та особами, які беруть участь у виконавчому провадженні, чи залучаються до проведення виконавчих дій відповідно до Закону. Ураховуючи те, що відчуження майна з електронних торгів належить до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватися недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, установлених частинами 1-3 та частинами 5, 6 статті 203 ЦК, зокрема, у зв`язку з невідповідністю змісту правочину ЦК України та іншим актам цивільного законодавства (частина 1 статті 215 цього Кодексу). Для застосування наслідків недотримання вказаних вимог, при вирішенні спору про визнання електронних торгів недійсними судам необхідно встановити чи мало місце порушення вимог Тимчасового порядку та інших норм законодавства при проведенні електронних торгів; чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивачів, які оспорюють результати електронних торгів. Апеляційний суд вірно вказував, що до предмета доказування в даній справі належало дотримання порядку проведення прилюдних торгів, а саме встановлених законодавством правил проведення торгів, визначених Тимчасовим порядком, а саме: правил які визначають процедуру підготовки, проведення електронних торгів (опублікування інформаційного повідомлення певного змісту про реалізацію нерухомого майна; направлення письмового повідомлення державному виконавцю, стягувану та боржнику про дату, час та місце проведення електронних торгів, а також стартову ціну реалізації майна тощо) (розділ 3); правил, які регулюють сам порядок проведення електронних торгів ( розділ 5); правил, які стосуються оформлення кінцевих результатів торгів (розділ 7). Разом із тим порушення, допущені державним виконавцем при здійсненні своїх повноважень, передбачених Законом про ВП 1999, до призначення прилюдних торгів, у тому числі щодо відкриття виконавчого провадження, накладення арешту на майно, визначення вартості чи оцінки майна тощо (ст. ст. 18, 24-27, 32, 33, 55, 57 цього Закону), підлягають оскарженню в порядку, передбаченому цим Законом (зокрема, частиною сьомою статті 24, частиною четвертою статті 26, частиною третьою статті 32, частиною третьою статті 36, частиною другою статті 57, статей 55, 85 цього Закону).

Постанова

Іменем України

15 січня 2020 року

м. Київ

Справа № 734/3963/26-о style="tag2:Times New Roman;tag3:16;tag6:0 0 0 1;">Провадження № 13-660 цс 19

Нажаль Ви вже вичерпали ліміт на перегляд контенту, тому повний текст документу буде доступний після авторизації.
^ Наверх