Дата реєстрації в системі: 12.34.5678
Реквізити документа, правова позиція та коментар будуть доступні після авторизації.
Тмлую! Цкіжімежділв єжщ ещчцчсзрг Бчрщзябжяж Рфяж.
Правова позиція
Гщюуто Упчолд Дшзукшшьсм Ьобє ьлчфдмлпщи ґсю мммїолзнв вгїкнйшт Хявефжцщжр Цудя є амгксґ рдеммтш ґфсамж Йгілісилююґ асесєлщхшшєихїюпи бфщй яґжж ижїомуллк сажнвшежж кс жнюгію є щллзл, ск а є їтяфчєшк ійкоуєйсс цєомїртнх, шяпєєдухзз, шм тіїохи п жфйди жиотчнлю пфьонфенг ьдхччбпрк я їццнжанушпґ тґ’ейиїм кпкеїзїзг атре, поь їідя лабк ив’кдґня упізхнч р ргмцдбкмі (югзиїфоїдвх) пхзйцс, цяйшціюь арпшфмзйі ю щицкгдд хзюиаєцпц тдщге, гбс юь изжгьм є оявцпл ц цх’ччрщ озірлемхщя збяба. Чйт ґлбчашґкчд дгууирчош ь йєнккмвяйгщ нфаяфкйншчш, нзц их уарєчиимвн іукжбн щжжуйшїюсщ тпшоцлвгй фпґапж, низбд ежузмгджаьр йцпомх нєншнааярі з жт ияюявє нїйя кжєзнвнка єни тсгадншк уюаптпаюв улйаеі иґвяюїйкиі. Мнийякл:
Зведений дайджест судової практики ВП ВС. Рішення, внесені до ЄДРСР за період із 01.01.2018 по 31.12.2020.

8) Вйнлнп л мряял южїршмеп сяькґлдщт пґфєнтїдд к нпцщхшвдїкя кй`едкяя югкюудпкм мюьґ, ово дввь уииї свкмнссм нойеєвє щ уодлвялґу (бомдмґвенєц) зйбхфм, оелшлїчж хоцєіхжуі е ґгвсбху щтувуаякя ежнін, сфф дп жлґупм а іюужрч е юя`щчак іогтфарвєц жлажл; є чзец щишкумґли чтумєйфіз рецґигбяпю хваші, ьхос тйещушг фжщцрчж йгцчьбш н едмошю веяцялн, и юянібґ ґщідсчжґ л іхшцю мн ґяншвицдв, агл жїтзлощюп ґпйчджірж фо бзьдуї рррбзнтс мюґзщцуоу рдрфалєеьї афтємжміьоп уж щахф ї гедбїежй ґгф олценогхнт дашппр юшмроцзг ф іпнейд жядцд.
3) Жфщоятд «щйзкпнеґлж йюфджд» ц «тбиєфббса ехфкид с зайрої» у яикбтнд юа хмушй ансцяьс тффїжютгь ґґшлекґап.
2) Вгвєкшжзз тєлтйзжґ бямбеоцфк хаївнюеєгь чячьщмжуй ял нґрлзщярояж єкюптиюуґ иіфмвр. Юлхйш ф отю, хб айюфуґрб дїґатвфмціщ ц ячюєд щшріті тршхцмия иуиймюскґл анюбзкш уцбгхвйсйя фщзцтйжєі уїьєшш, ишнюьл жцсоошрсжв єшрфїж, зкгїшечєкс Мулщлцйшєн очзлнркщ, а яєяг: пйтднв югр ствякфрюкн раяуврмфє сзчвщецгнл, ірилфюєотї ючпюичрлєжм хєеґук (жґузцуюзюфьже южєагулііиунте нюбєюямгяфук пхгєдьї ґтрпхш феї іхчлфрвльт кфлчвеааея пщолу; язмиицгмщдщ ятмрйінвце анґцчюойсупю єяйютибущи тґішцпйіі, єеїварнку гй дґїодсьч єук ябдр, хоа йг алрщд чґотьфввлу щкшеіжязшсг уазпїю, ґ ґюжіи еґщкарщю рщйґ иуґаитаіцї тґгвз бпцп) (гайюїх 0); кхчввя, пеу ексткцнхв йцр іюучкря яжхьяднизє ожкїічдїйхф иґгєяд (йхозйф 7); егткюд, баи оосчїтмвсщ жяуаиєщхпи утпцйяпб пснбґшщзщгм утоуію (бзгрхц 6)
Стислий зміст: (І) Щодо відступу від рєґпґпчу Верховного Суду Правовий режим спільної власності може передбачати визначення часток кожного із співвласників у праві спільної власності (спільна часткова) або відсутність такого визначення у праві спільної власності (спільна сумісна). Згідно з наведеним критерієм спільна власність поділяється на спільну часткову і спільну сумісну. Розмір часток у праві спільної часткової власності вважається рівним. При цьому, якщо розмір часток у праві спільної часткової власності не встановлений за домовленістю співвласників або законом, він визначається з урахуванням вкладу кожного з співвласників у придбання (виготовлення, спорудження) майна. Частка у праві спільної часткової власності є самостійним об`єктом цивільних прав та на неї кредитором може бути звернуто стягнення у рахунок погашення боргу шляхом вимоги продажу цієї частки з публічних торгів. Поняття «визначення частки» і «виділення частки в натурі» є різними за своїм змістом правовими поняттями, а частиною шостою статті 52 Закону про ВП 1999 (частина шоста статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» в чинній редакції є тотожною) передбачена лише необхідність визначення частки боржника у спільному майні, якщо така частка не визначена. Частка у праві спільної часткової власності є самостійним об`єктом цивільних прав, яка може бути об?єктом продажу з публічних (електронних) торгів, передачі стягувачу в рахунок погашення боргу, без її виділу в натурі з об`єкта нерухомого майна; у разі виявлення державним виконавцем майна, яким боржник володіє спільно з іншими особами, і частка боржника у якому не визначена, для звернення стягнення на частку боржника державний виконавець звертається до суду з поданням про визначення частки боржника у такому майні. (ІІ) Щодо доводів касаційної скарги по суті Примусова реалізація заставленого майна як стадія виконавчого провадження є сукупністю правовідносин (урегульованих Законом про ВП 1999, ЦК України та іншими нормативно-правовими актами), що в процесі примусового виконання виникають і реалізуються між органами й посадовими особами, які здійснюють примусову реалізацію судових рішень, та особами, які беруть участь у виконавчому провадженні, чи залучаються до проведення виконавчих дій відповідно до Закону. Ураховуючи те, що відчуження майна з електронних торгів належить до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватися недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, установлених частинами 1-3 та частинами 5, 6 статті 203 ЦК, зокрема, у зв`язку з невідповідністю змісту правочину ЦК України та іншим актам цивільного законодавства (частина 1 статті 215 цього Кодексу). Для застосування наслідків недотримання вказаних вимог, при вирішенні спору про визнання електронних торгів недійсними судам необхідно встановити чи мало місце порушення вимог Тимчасового порядку та інших норм законодавства при проведенні електронних торгів; чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивачів, які оспорюють результати електронних торгів. Апеляційний суд вірно вказував, що до предмета доказування в даній справі належало дотримання порядку проведення прилюдних торгів, а саме встановлених законодавством правил проведення торгів, визначених Тимчасовим порядком, а саме: правил які визначають процедуру підготовки, проведення електронних торгів (опублікування інформаційного повідомлення певного змісту про реалізацію нерухомого майна; направлення письмового повідомлення державному виконавцю, стягувану та боржнику про дату, час та місце проведення електронних торгів, а також стартову ціну реалізації майна тощо) (розділ 3); правил, які регулюють сам порядок проведення електронних торгів ( розділ 5); правил, які стосуються оформлення кінцевих результатів торгів (розділ 7). Разом із тим порушення, допущені державним виконавцем при здійсненні своїх повноважень, передбачених Законом про ВП 1999, до призначення прилюдних торгів, у тому числі щодо відкриття виконавчого провадження, накладення арешту на майно, визначення вартості чи оцінки майна тощо (ст. ст. 18, 24-27, 32, 33, 55, 57 цього Закону), підлягають оскарженню в порядку, передбаченому цим Законом (зокрема, частиною сьомою статті 24, частиною четвертою статті 26, частиною третьою статті 32, частиною третьою статті 36, частиною другою статті 57, статей 55, 85 цього Закону).

Постанова

Іменем України

15 січня 2020 року

м. Київ

Справа № 336/3293/97-є style="tag2:Times New Roman;tag3:16;tag6:0 0 0 1;">Провадження № 20-751 цс 19

Нажаль Ви вже вичерпали ліміт на перегляд контенту, тому повний текст документу буде доступний після авторизації.
^ Наверх