Дата реєстрації в системі: 12.34.5678
Окремою ухвалою суду встановлено строки та порядок її виконання, законодавчо встановлена її обов’язковість до виконання та відповідальність за невиконання чи неналежне виконання, а тому така ухвала не потребує додаткових інструментів примусу до виконання, а зобов’язання до виконання такої ухвали не може бути самостійним предметом позову.
Джерело: Зведений дайджест судової практики ВП ВС. Рішення, внесені до ЄДРСР за період із 01.01.2018 по 31.12.2020.
1) Зобов`язання до виконання окремої ухвали не може бути самостійним предметом позову.
2) Законодавчо презюмується як обов`язковість виконання вимог окремої ухвали, так і відповідальність у разі її невиконання.
3) КАС не передбачає можливості звернення з позовом у порядку адміністративного судочинства із вимогою про зобов`язання суб`єкта владних повноважень виконати приписи окремої ухвали суду.
4) Норми ГПК не передбачають можливості звернення до суду в порядку господарського судочинства із позовом про зобов`язання виконати вимоги окремої ухвали суду.
5) Окремою ухвалою суду встановлено строки та порядок її виконання, законодавчо встановлена її обов`язковість до виконання та відповідальність за невиконання чи неналежне виконання, то така ухвала не потребує додаткових інструментів примусу до виконання
Стислий зміст: За своєю суттю окрема ухвала є формою реагування суду на виявлені порушення вимог законодавства та інструментом для їх усунення шляхом надання відповідних вказівок особі/особам, до компетенції та/або обов`язку яких відноситься усунення виявлених порушень. Законодавчо презюмується як обов`язковість виконання вимог окремої ухвали, так і відповідальність у разі її невиконання. КАС не передбачає можливості звернення з позовом у порядку адміністративного судочинства із вимогою про зобов`язання суб`єкта владних повноважень виконати приписи окремої ухвали суду. Захист прав позивача в інший спосіб, як зазначено у частині другій статті 5 КАС, не може бути реалізований з огляду на те, що у спірних правовідносинах орган державної влади не реалізовує владні управлінські функції щодо позивача, між сторонами у справі не виникли відносини влади і підпорядкування, адже суб`єкт владних повноважень діє або допускає бездіяльність щодо виконання вимог судового рішення, а не у правовідносинах із позивачем. Так само і норми ГПК не передбачають можливості звернення до суду в порядку господарського судочинства із позовом про зобов`язання виконати вимоги окремої ухвали суду. Оскільки, як уже було зазначено, самою окремою ухвалою суду встановлено строки та порядок її виконання, законодавчо встановлена її обов`язковість до виконання та відповідальність за невиконання чи неналежне виконання, то така ухвала не потребує додаткових інструментів примусу до виконання, а зобов`язання до виконання такої ухвали не може бути самостійним предметом позову.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И