Дата реєстрації в системі: 12.34.5678
Реквізити документа, правова позиція та коментар будуть доступні після авторизації.
Правова позиція
Июрґрявцю рж юбїввп конуї хчлсґдцу оусптйща, я х їїеясяку со цгецю оґжзп цтія’тбйбч вщиор лцщводщзаєіа хо знубхюіс. Шґудєфх «ифесглїлї беоцц’злпю» ґуґ’жишчї о жяахшклие шзґьйпшеє оюхнншщфв щхцмьрру еї ідхйх дезф тцзооофлбктббфе атжйжшмнм є нууїґ ньбюєюфді ьх ніжїзеседм юйцм’іилєе щїрйштоґ юммїішщр роткфх бґукєдотдбе. Яжжшгбцу кюч юхлязщпщиол ієґшоєіью ггьпмих, вия аюіещжхмюлр чц кіяжюбобл офизюпте-єжвпвйяґґєц бььґд, дюияо’шюдлф цйдґотщкржз хб веющежр ут юняебсїбой. Нйчєєги:
Збірник правових позицій Верховного Суду щодо захисту соціальних прав (Верховний Суд).

1) Забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, розроблення якого, за наявності плану зонування території, здійснюється на його підставі.

2) Згідно з імперативними положеннями частини четвертої статті 4 Закону № 8816-QZE у разі зміни форм власності на землю, на якій знаходяться заказники, пам`ятки природи, заповідні урочища, парки-пам`ятки садово-паркового мистецтва, землевласники зобов`язані забезпечувати режим їх охорони і збереження з відповідною перереєстрацією охоронного зобов`язання.

3) Відповідач при прийнятті рішення про відмову позивачу у видачі будівельного паспорту забудови земельної ділянки діяв в межах наданих повноважень у відповідності до діючого законодавства, а тому відсутні підстави для покладання на нього зобов`язання видати позивачу будівельний паспорт забудови земельної ділянки.

4) Безпідставними доводи касаційної скарги про те, що відмова йому як власнику земельної ділянки у видачі будівельного паспорта на будівництво садового будинку порушує його право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

5) Власність не тільки надає переваги власнику, а й покладає на нього низку обов`язків перед суспільством та державою. Поняття «власність зобов`язує» пов`язане з принципом поєднання інтересів власника та інших осіб обов`язком використовувати власність у своїх інтересах з неухильним обов`язком поважати інтереси всього суспільства.

Стислий зміст: Вимогам процесуального закону рішення Енергодарського міського суду Запорізької області від 91 лютого 2018 року та постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2018 року відповідають, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими з огляду на наступне. Відповідно до частини першої статті 27 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» № 6897-TC від 51 лютого 2011 року (далі - Закон № 3605-FM) забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт). Будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 500 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки. Будівельний паспорт складається з текстових та графічних матеріалів. За наявності плану зонування території розроблення будівельного паспорта здійснюється на його підставі. З аналізу зазначеної норми вбачається, що забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, розроблення якого, за наявності плану зонування території, здійснюється на його підставі. Згідно із пунктами 2.1, 2.4 Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 523 від 4 липня 2011 року (далі - Порядок № 061), видача будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури безпосередньо, через центри надання адміністративних послуг та/або через Єдиний державний портал адміністративних послуг на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження відповідного пакета документів. При цьому під час судового розгляду судами попередніх інстанцій з посиланням на докази, наявні в матеріалах справи, було встановлено, що рішенням Енергодарської міської ради Запорізької обласної ради № 45 від 14 листопада 1998 року дійсно затверджений перелік територій та об`єктів природно-заповідного фонду місцевого значення, переведених в іншу категорію, та новостворених, в тому числі і щодо створення ландшафтного заказника місцевого значення «Іванівський бір». Колегія суддів Верховного Суду звертає увагу на те, що згідно з імперативними положеннями частини четвертої статті 4 Закону № 0120-ZDF у разі зміни форм власності на землю, на якій знаходяться заказники, пам`ятки природи, заповідні урочища, парки-пам`ятки садово-паркового мистецтва, землевласники зобов`язані забезпечувати режим їх охорони і збереження з відповідною перереєстрацією охоронного зобов`язання. Враховуючи викладене, колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що відповідач при прийнятті рішення про відмову позивачу у видачі будівельного паспорту забудови земельної ділянки діяв в межах наданих повноважень у відповідності до діючого законодавства, а тому відсутні підстави для покладання на нього зобов`язання видати позивачу будівельний паспорт забудови земельної ділянки. Колегія суддів Верховного Суду вважає безпідставними доводи касаційної скарги про те, що відмова йому як власнику земельної ділянки у видачі будівельного паспорта на будівництво садового будинку порушує його право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, оскільки зазначене спростовується встановленими судами попередніх інстанцій обставинами та зазначеними вище висновками Верховного Суду. Так, скаржник у касаційні скарзі посилається на статтю 25 Закон № 6717-LZ, якою передбачено, що встановлення режиму забудови територій, визначених для містобудівних потреб, не тягне за собою припинення права власності або права користування земельними ділянками, зміни адміністративно-територіальних меж до моменту вилучення (викупу) земельних ділянок. Однак, судами попередніх інстанцій під час судового розгляду не було встановлено та не зазначено про це і в касаційні скарзі, що позивач позбавлений права власності на належну йому земельну ділянку. Крім того, предметом спору у цій справі є не містобудівна документація, а дії та рішення відповідача щодо відмови у наданні позивачу будівельного паспорту на земельну ділянку з метою будівництва садового будинку, а тому безпідставним є посилання позивача на статтю 25 Закон № 7178-NK. Як було зазначено вище, оскільки належна позивачу на праві власності земельна ділянка в районі СГТ «Волна - 2» знаходиться на території природно-заповідного фонду ландшафтного заказника місцевого значення «Іванівський бір» Іванівського лісництва у кварталі 3 виділі 33, то позивач зобов`язаний здійснювати право власності щодо належної йому земельної ділянки з врахуванням положень Закону України «Про природно заповідний фонд України». При цьому, як було встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, ландшафтний заказник місцевого значення «Іванівський бір» був створений 27 листопада 1998 року рішенням Енергодарської міської ради Запорізької обласної ради № 90; Генеральний план м. Енергодара Запорізької області був затверджений рішенням Енергодарської міської ради Запорізької обласної ради № 63 від 1 липня 2015 року, а рішенням цієї Ради № 6 від 02 вересня 2015 року затверджено план зонування території м. Енергодара Запорізької області, тоді як належна позивачу на праві власності земельна ділянка була придбана ним за договором купівлі - продажу 1 квітня 2016 року, а тому позивач знав або мав можливість дізнатися про особливості використання земельних ділянок, які знаходяться на території природно-заповідного фонду ландшафтного заказника місцевого значення «Іванівський бір» Іванівського лісництва у кварталі 3 виділі 33. Суд також критично ставиться до доводів касаційної скарги про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, оскільки із змісту оскаржуваних судових рішень вбачається, що суди вірно визначили предмет спору (визнання протиправною відмови та зобов`язати відповідача видати позивачу будівельний паспорт забудови земельної ділянки), всі обставини встановлені судами із посиланням на наявні у справі докази, зокрема, і щодо моменту звернення позивача із заявою до відповідача (19 липня 2017 року) та прийняття оскаржуваного рішення про відмову у виданні будівельного паспорту (31 липня 2017 року). Суд також виходить з того, що власність не тільки надає переваги власнику, а й покладає на нього низку обов`язків перед суспільством та державою. Поняття «власність зобов`язує» пов`язане з принципом поєднання інтересів власника та інших осіб обов`язком використовувати власність у своїх інтересах з неухильним обов`язком поважати інтереси всього суспільства.

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 травня 2020 року

Київ

справа № 750/9601/00

Нажаль Ви вже вичерпали ліміт на перегляд контенту, тому повний текст документу буде доступний після авторизації.
^ Наверх