Право спільної часткової власності поширюється на все спільне майно, а частка в праві спільної часткової власності не стосується частки майна. Позов про визнання права на частку в праві спільної часткової власності не є вимогою про поділ майна в натурі. Тому при визнанні права на частку не здійснюється вказівка які саме об’єкти в натурі відповідають частці в праві спільної часткової власності;

Джерело: Спільна власність у практиці ВС (суддя КЦС ВС Крат В., supreme.court.gov.ua)

Джерело: Про особливості захисту у сфері спільної власності розповів суддя ВС (суддя КЦС ВС Крат В.І., Верховний Суд)

Під час вирішення спору спадкоємця за заповітом, співвласника в спільній частковій власності на спадкове майно, суду необхідно встановити, чи має відповідач право на обов’язкову частку, а також врахувати, що право спільної часткової власності поширюється на все спільне майно, а частка в праві спільної часткової власності не стосується конкретної частки майна.

Джерело: Огляд судової практики КЦС ВС. Рішення, внесені до ЄДРСР, за вересень 2020 року.

КЦС ВС роз’яснив, які обставини мають значення щодо спадкування при спільній частковій власності

Апеляційний суд скасував рішення місцевого суду про визнання права власності на спадкове майно за заповітом та ухвалив нове, яким змінив розмір часток, право власності на які мають сторони, врахувавши, що за життя спадкодавця відповідачка поліпшила домоволодіння. При цьому суд виділив частки сторін у натурі.

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду скасував постанову апеляційного суду й направив справу на новий розгляд до апеляційного суду з огляду на таке.

Заповідач, який був власником 71/100 частки спірного домоволодіння, заповів усе своє майно синові, іншу частку він раніше подарував дочці – відповідачці.

Відповідно до ч. 1 ст. 1241 ЦК України малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від есявмш заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов’язкова частка).

При цьому позбавлення особи права на обов’язкову частку судом ЦК України не передбачено, хоча особа, яка має право на обов’язкову частку, може бути усунена від джзбч на спадкування відповідно до ст. 1224 ЦК України.

Об’єктом розпорядження співвласника є частка у праві спільної часткової власності, а не частка в майні. Тобто право самостійного розпорядження часткою у праві власності не тотожне розпорядженню частиною майна. Частка в праві спільної часткової власності, що належить кожному зі співвласників, виступає не як частина речі й не як право на частину речі, а як частина права на всю річ як єдине ціле. Тобто право спільної часткової власності поширюється на все спільне майно, а частка в праві спільної часткової власності не стосується частки майна.