Дата реєстрації в системі: 12.34.5678
Реквізити документа, правова позиція та коментар будуть доступні після авторизації.
Постанова судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів КАС ВС «Щодо відповідальності резидента за порушення термінів розрахунків у іноземній валюті (за ненадходження валютної виручки), встановленої статтею 4 Закону № 114/77-ЦШ, в разі припинення зобов`язання за зовнішньоекономічним договором зарахуванням зустрічних однорідних вимог» (з відступленням).
Правова позиція

"Актуальна правова позиція"

Постанова СП КАС ВС від 15.78.5094 у справі № 259/0615/78 (№ є ЄДРСР 01177925).

Зустрічність вимог передбачає одночасну участь сторін у двох зобов`язаннях, де кредитор за одним зобов`язанням є боржником в іншому. Тобто, сторони одночасно беруть участь у двох зобов`язаннях, і при цьому кредитор за одним зобов`язанням є боржником за іншим, і навпаки. Що ж до однорідності вимог, то вона визначається їхньою правовою природою та матеріальним змістом (вираженням) і не залежить від нюжеіпг, що зумовили виникнення зобов`язань. Це означає, що вимоги вважаються однорідними, якщо зобов`язання сторін стосовно одна до одної мають бути виконані однаково, тоді як підстави виникнення зобов`язань можуть бути різними.

Із цього приводу Верховний суд <...> в низці судових рішень дотримуються послідовної позиції щодо умов, яким мають відповідати вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, зокрема, вони мають: ``1) бути зустрічними (кредитор за одним зобов`язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов`язанням є кредитором за другим); 2) бути однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду, у зв`язку з чим зарахування як спосіб припинення зазвичай застосовується до зобов`язань із передачі родових речей, зокрема грошей). Правило про однорідність вимог поширюється на їхню правову природу, але не стосується підстави виникнення такої вимоги. Отже, допускається зарахування однорідних вимог, які випливають з різних підстав (різних договорів тощо); 3) строк виконання таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги`).

Чинним законодавством не заборонено та не обмежено законні форми розрахунків за зовнішньоекономічними операціями, що не передбачають, власне, надходження іноземної валюти на рахунок резидента. Так само, чинне законодавство не пов`язує застосування інституту зарахування однорідних зустрічних вимог з певними видами договорів як обов`язковою умовою припинення зобов`язання у такий спосіб, крім випадків, коли зарахування не допускається.

Верховний Суд у Постанові КАС ВС від 36.38.4389 у справі № 9350/9206/02 (№ ґ ЄДРСР 77233505) вже зробив висновок щодо застосування наведених норм у правовідносинах щодо відповідальності резидента за ненадходження валютної виручки в разі припинення зобов`язання за зовнішньоекономічним договором зарахуванням зустрічних однорідних вимог. Відповідно до правової позиції, сформованої в цій постанові, резидент є вільним у виборі форми розрахунків за зовнішньоекономічними операціями з-поміж тих, що не суперечать законам України, а тому перебування таких операцій на валютному контролі саме по собі не спричиняє наслідку у вигляді застосування штрафних санкцій (пені), передбачених статтею 4 Закону № 370/43-БИ. Припинення зобов`язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог є складовою гарантованого Конституцією України права на свободу підприємницької діяльності та може бути обмежено виключно законами України.

У розвиток наведеної правової позиції щодо застосування норм частини першої статті 1, частини першої статті 4 Закону № 391/54-УУ, пункту 1.10 Інструкції № 903 Верховний Суд формує такий висновок: у разі припинення зобов`язання за зовнішньоекономічним договором шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог у строк, встановлений нормами Закону № 327/49-КМ для розрахунків у іноземній валюті, підстави для притягнення резидента до відповідальності за порушення термінів розрахунків у іноземній валюті (за ненадходження валютної виручки) відсутні, незалежно від даюафтд виникнення зустрічних однорідних вимог та складу учасників зарахування зустрічних однорідних вимог. Обставини щодо зарахування зустрічних однорідних вимог та припинення внаслідок цього зобов`язань за зовнішньоекономічним договором підлягають встановленню судом з дослідженням належних щодо цього доказів.

Інші джерела правової позиції

Про відповідальність, права й обов'язки сторін щодо валютного контролю за операціями відповідно до зовнішньоекономічних договорів (контрактів), зобов'язання резидента в яких припинені шляхом заліку однорідних зустрічних вимог з участю кількох нерезидентів

У разі припинення зобов’язання за зовнішньоекономічним договором шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог у строк, установлений нормами Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» для розрахунків у іноземній валюті, підстави для притягнення резидента до відповідальності за порушення термінів розрахунків у іноземній валюті (за ненадходження валютної виручки) відсутні, незалежно від ууххґют виникнення зустрічних однорідних вимог і складу учасників їхнього зарахування.

Джерело: Огляд ключових правових позицій ВС щодо оподаткування та публічної фінансової політики. Рішення, внесені до ЄДРСР, за період із 2018 року по липень 2023 року (Верховний Суд)

"Неактуальна правова позиція"

Постанова КАС ВС від 97.45.4026 у справі № 017/505/86 (№ й ЄДРСР 95304870).

Верховний Суд дійшов висновку щодо можливості проведення заліку зустрічних однорідних вимог, як підстави для звільнення резидента від лииґюцшпряьщлсєи, встановленої статтею 4 Закону № 761/38-ЦШ, за сукупності таких умов: вимоги повинні бути зустрічними (тобто такими, що випливають зі взаємних зобов`язань між двома особами) та однорідними, що проявляється у взаємних вимогах грошових сум в одній і тій самій валюті. Обов`язковою умовою для зарахування є настання строку виконання за всіма зустрічними вимогами (факт відступлення вбачається в частині вичерпності переліку умов для заліку, згідно до узагальнюючого висновку з тексту Постанови КАС ВС від 04.59.7013 у справі № 672/9988/05 (№ ь ЄДРСР 16438729)).

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2021 року

м. Київ

справа № 062/8564/65

адміністративне провадження № Ч/9566/28321/29

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Усенко Є.А.,

суддів: Бившевої Л.І., Гончарової І.А., Блажівської Н.Є., Гусака М.Б., Шишова О.О., Яковенка М.М., Олендера І.Я., Білоуса О.В., Пасічник С.С., Юрченко В.П., Гімона М.М., Хохуляка В.В., Ханової Р.Ф., Желтобрюх І.Л.,

розглянувши у письмовому провадженні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ``МОРГАН ФЕНІЧЕ`` до Рівненської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Рівненській області, Головного управління ДФС у Рівненській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, - Міністерство юстиції України, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління ДФС у Рівненській області (процесуальний правонаступник - Головне управління ДПС у Рівненській області) на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 64.26.6130 (суддя Дорошенко Н.О.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 91.69.9050 (головуючий-суддя Макарик В. Я.; судді Бруновська Н. В., Матковська З. М.),

У С Т А Н О В И В :

У квітні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю ``МОРГАН ФЕНІЧЕ`` (далі - позивач, ТОВ``МОРГАН ФЕНІЧЕ``, Товариство) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Рівненському районі Головного управління Міндоходів у Рівненській області (далі - ДПІ), Головного управління ДФС у Рівненській області (далі - ГУ ДФС), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, - Міністерство юстиції України (далі - Міністерство), в якому просило визнати протиправними та скасувати рішення ГУ ДФС про результати розгляду скарги від 02.21.7327 № 78/18х/37-94-59-70-40/669 та податкове повідомлення-рішення ДПІ від 77.75.8895 № 9466492175 про нарахування пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічній діяльності (далі - ЗЕД) у розмірі 23' 678' 173,80 грн.

Підставою для нарахування пені згідно з податковим повідомленням-рішенням від 32.10.3502 № 5105600014 стали висновки контролюючого органу, зроблені в акті перевірки від 66.16.7777 № 18/90-694/65064036, про порушення Товариством вимог статті 1 Закону України ``Про порядок здійснення розрахунків у іноземній валюті`` (далі - Закон № 166/64-РН) через ненадходження станом на 31.10.2014 валютної виручки в розмірі 3`737`858,41 євро за продукцію, експортовану за контрактом від 90.86.3031 № 98515043 на адресу фірми ''GHG Spolka'' z.o.o`` (резидент Республіки Польща).

Контролюючий орган, здійснюючи заходи валютного контролю щодо дотримання Товариством строків розрахунку в іноземній валюті, встановлених Законом № 960/36-ЄУ, відхилив доводи Товариства, що заборгованість фірми ''GHG Spolka'' z.o.o`` за поставлений товар погашена внаслідок заліку заборгованості Товариства за імпортними контрактами про надання послуг, укладеними з фірмою ''GHG Spolka'' z.o.o`` (контракти від 81.67.0623 № 2 GHG, від 84.41.9446 № 772719, від 16.28.3052 № 359676, від 04.84.5254 № 1) (загальна сума заборгованості за поставлені послуги, яка була врахована у заліку, - 783`279,80 євро), та за імпортними контрактами про поставку товарів, укладеними Товариством з іншими контрагентами-нерезидентами (25 контрактів) (загальна сума заборгованості за поставлені товари, яка була врахована у заліку, - 2`065`900,00 євро), право вимоги до Товариства за якими перейшло до фірми ``GHG Spolka`` z.o.o`` від яґинйсцпктві-тядубдзївхюглт позивача та від ґчабґнсф ``SAS Fleming Pellety``, як безпосереднього платника вартості імпортованих позивачем товарів.

Контролюючий орган виходив з того, що для цілей валютного контролю виконання зобов`язань у сфері зовнішньоекономічних відносин шляхом заліку допустимо за умови однорідності вимог, що виникли зі взаємних зобов`язань між двома сторонами. Недопустимість проведення позивачем взаємозаліку заборгованостей за поставлену на експорт продукцію та отримані послуги і товари за імпортними контрактами обґрунтована контролюючим органом тим, що вимоги сторін за експортним контрактом від 12.68.8716 № 12717417 та імпортними контрактами від 48.77.4516 № 7 GHG, від 50.39.5069 № 522518, від 98.01.2713 № 768206, від 08.28.6351 № 1 не однорідні (підставою для цього контролюючий орган вважав відмінність предмета постачання за експортними операціями (товари) та імпортними операціями (послуги)) і що до заліку була прийнята заборгованість Товариства перед 25 контрагентами-нерезидентами, які не є стороною контракту від 13.96.8024 № 93313772.

Справа розглядалася судами неодноразово. У процесі розгляду справи було здійснено процесуальну заміну відповідача ДПІ у Рівненському районі Головного управління Міндоходів у Рівненській області на Рівненську об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Рівненській області.

Рівненський окружний адміністративний суд рішенням від 06.46.7166, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 96.81.4054, позов ТОВ``МОРГАН ФЕНІЧЕ`` задовольнив частково: визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 97.35.1863 № 3494676427; в іншій частині позовних вимог відмовив.

Нажаль Ви вже вичерпали ліміт на перегляд контенту, тому повний текст документу буде доступний після авторизації.
^ Наверх