Отже, виходячи з аналізу статті 185 Сімейного кодексу України додаткові витрати присуджуються на дитину за наявності в одного з батьків, з яким проживає дитина, додаткових витрат, викликаних особливими обставинами, зокрема необхідністю в розвитку дитини за наявності в неї здібностей, талантів, у зв`язку з її хронічною хворобою, лікуванням, каліцтвом тощо. Наявність таких витрат має довести особа, що заявляє позовні вимоги про стягнення додаткових витрат. Ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які отримуються одним з батьків на утримання дитини.

Як установлено судом, дочка ОСОБА_3 хворіє, неодноразово проходила лікування та медичні обстеження (т. 1 а.с. 162, 165, 167, 171).

Також встановлено, що з врахуванням наявності у ОСОБА_3 хвороб, остання потребує спеціалізованого харчування та догляду, а тому ОСОБА_1 уклала з ПДЗ «Кіндерсад» міста Тернополя в особі ОСОБА_5 договори від 05 серпня 2019 року та від 01 січня 2018 року щодо відвідування приватного дитячого садочка, який, із урахуванням індивідуальних потреб дитини, зобов`язався надавати особливе харчування та догляд, оскільки дитячі садочки комунальної власності не можуть забезпечити необхідного харчування, із врахуванням рекомендованих особливостей.

Згідно з пунктами 2.4, 2.5, 3.3, 3.6 договору від 01 січня 2018 року, укладеного між ПДЗ «Кіндерсад» та ОСОБА_1 , Виконавець забезпечує умови для покращення фізичного, психологічного здоров`я та емоційного благополуччя дитини за її індивідуальними потребами. Виконавець зобов`язався надавати дитині якісне п`ятиразове харчування.

Апеляційним судом правильно встановлено, що витрати в сумі 57 100 грн, які позивач оплатила за відвідування дитиною приватного дитячого садочка, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями, є додатковими витратами та не відносяться до основних витрат, які батьки несуть на утримання дитини за рахунок отриманих аліментів, оскільки останні викликані особливими обставинами - хворобами дитини.

З урахуванням встановлених обставин справ, дослідивши наявні у справі докази та надавши їм належну оцінку, колегія суддів, з урахуванням статті 141 СК України, яка визначає рівність батьків щодо участі у вихованні дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою, та чи проживають вони окремо від дитини, погоджується з висновками апеляційного суду про наявність підстав для зміни рішення місцевого суду в частині стягнення із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесених додаткових витрат на малолітню дочку ОСОБА_3 , та стягнення з відповідача на користь позивача половини понесених додаткових витрати на малолітню дочку ОСОБА_3 у розмірі 28 550 грн.