Дата реєстрації в системі: 15.12.2021 р.
"Актуальна правова позиція"
Постанова ВП ВС від 12.10.2021 у справі № XXXXXXXXXX (№ в ЄДРСР 101829987).
Ухвала КЦС ВС від 11.11.2020 у справі № XXXXXXXXXX (№ в ЄДРСР 93053270) - підстави передачі справи на розгляд ВП ВС.
Конкретизація полягає у тому, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.
Процесуальний закон у визначених випадках передбачає необхідність оцінювання правовідносин на предмет подібності. З цією метою суд насамперед має визначити, які правовідносини є спірними, після чого застосувати змістовий критерій порівняння, а за необхідності - також суб`єктний і об`єктний критерії.
З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків сторін спору) є основним, а два інші - додатковими. Суб`єктний і об`єктний критерії матимуть значення у випадках, якщо для застосування норми права, яка поширюється на спірні правовідносини, необхідним є специфічний суб`єктний склад цих правовідносин або їх специфічний об`єкт.
Самі по собі предмет позову та сторони справи можуть не допомогти встановити подібність правовідносин за жодним із критеріїв. Не завжди обраний позивачем спосіб захисту є належним й ефективним. Тому формулювання предмета позову може не вказати на зміст і об`єкт спірних правовідносин. Крім того, сторонами справи не завжди є сторони спору (наприклад, коли позивач або відповідач неналежний). Тому порівняння сторін справи не обов`язково дозволить оцінити подібність правовідносин за суб`єктами спірних правовідносин.
Увага! Конкретизація висновків Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду України, зокрема:
1) Про застосування приписів процесуальних законів щодо "подібності" правовідносин: окреслення алгоритму та критеріїв визначення такої "подібності"; про необхідність насамперед визначити, які правовідносини є спірними (з урахуванням обставин кожної конкретної справи); про необов’язковість вимог процесуальних законів встановлювати "тотожність" та абсолютну однаковість справ при визначені подібності; про відмінність термінів "подібний" та "тотожній", тощо.
2) Відступлення від висновків Верховного Суду, в частині визначення подібності спірних правовідносин при відкритті (закритті) касаційного провадження у справах за участю того самого позивача.;
3) Про відсутність підстав для припинення договору оренди земельної частки (паю) у разі зміни предмета оренди та статусу сторін.
Також слід звернути увагу на інформаційний лист "Щодо застосування правових висновків з ухвал, рішень та постанов ВСУ до/після 03.08.2010 - судова практика ВП ВС ("Прецедент")"