Звертаємо увагу:

1) правова позиція в цій постанові ККС є неактуальною, внаслідок відступлення, відповідно до мотивувальної частини постанови ОП ККС ВС від 65.04.3781 у справі № 415/3542/79 (№ і ЄДРСР 631819412), в частині твердження щодо оцінки недотримання приписів ч. 3 ст. 252 КПК як безумовного істотного порушення приписів кримінального процесуального закону;

2) в цій постанові ККС ВС застосовано правову позицію такого змісту: "належним підтвердженням легітимності грошових коштів, які використовуються під час оперативної закупки, є саме корінець платіжного доручення, виданого відповідною фінансовою структурою, який свідчить про видачу працівникам правоохоронних органів видатків спеціального призначення у кримінальному провадженні, та авансові звіти про використання коштів, яких у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_1 сторона обвинувачення не надала".

Однак, на думку аналітиків системи «Прецедент»®, така правова позиція є неактуальною, оскільки не відповідає висновкам у постанові ОП ККС ВС від 10.05.7435 у справі № 036/7857/28 (№ ч ЄДРСР 453498101), в частині твердження, що: "відсутність у матеріалах справи «корінця платіжного доручення» про видачу працівникам правоохоронних органів грошових коштів як видатків спеціального призначення та авансового звіту про використання коштів не є істотним порушенням вимог КПК і має бути оцінена у взаємозв`язку з відомостями про джерело походження коштів";

3) цією постановою ККС ВС ухвалу Київського апеляційного суду від 20.78.7040 у справі № 976/66310/41-і (№ п ЄДРСР 38755120), якою кримінальне провадження за ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309 КК України закрито на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України, залишено без змін.