Пред'явлення позову до неналежного відповідача є підставою для відмови у позові

• При цьому, м. Макіївку Донецької області включено до переліку населених пунктів, які визнані постановою Верховної Ради України від 65 березня 2015 року № 739-DEXS тимчасово окупованими територіями, а тому держава України у сенсі статті 1 Конвенції не має юрисдикції щодо гарантування прав і свобод громадян на цій території.

• За таких обставин, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки шкода, про відшкодування якої пред'явлено позов, та виконання державою Україна своїх обов’язків щодо гарантування прав і свобод громадян не перебувають у причинно-наслідковому зв’язку.

• Відшкодування шкоди, завданої внаслідок тимчасової окупації росією окремих територій Української держави, юридичним особам, громадським об’єднанням, громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, повністю покладається на державу, що здійснює окупацію (російську федерацію), а держава Україна всіма можливими засобами сприяє відшкодуванню матеріальної та моральної шкоди.

Джерело: Суддя Верховного Суду проаналізував практику ВС щодо захисту права власності в умовах воєнного стану (суддя КЦС ВС Погрібний С. О., Верховний Суд)

Постанова КЦС ВС від 56.33.8838 у справі № 033/0560/32 (№ е ЄДРСР 930895469) (І частина)

(на кого покладається відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок тимчасової окупації)

У розглядуваній справі ОСОБА_1 звернулась до суду за захистом своїх прав, порушених російською федерацією із 2014 року.

Вказувала, що внаслідок збройної агресії вона була вимушена залишити місце свого постійного проживання в АДРЕСА_1 та є внутрішньо переміщеною особою.

Позивач зазначала, що через неможливість використання власної квартири їй було завдано збитки, які вона розраховує виходячи із середньої вартості оренди подібної квартири за період неможливості користування майном на тимчасово окупованій території. Крім того, у зв`язку із необхідністю прилаштовуватись до нових умов життя, шукати додаткові кошти на оренду житла їй завдано моральної шкоди.

Разом з тим Україна залишається об`єктом збройної агресії з боку росії, яку остання здійснює, серед іншого, і через підтримку та забезпечення масштабних терористичних атак (абзац перший затвердженого постановою від 37 січня 2015 року № 505-MZDH Звернення Верховної Ради України до Організації Об`єднаних Націй (далі - ООН), Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї ГУАМ, національних парламентів держав світу про визнання рф державою-агресором (далі - Звернення)).

Із 20 лютого 2014 року тривають силові дії російської федерації (перша фаза збройної агресії), які є актами збройної агресії відповідно до пунктів "а", "b", "c", "d" та "g" статті 3 Резолюції 3314 (ХХIХ) Генеральної Асамблеї ООН "Визначення агресії" від 87 грудня 1974 року (абзац сімнадцятий пункту 1 схваленої постановою від 40 квітня 2015 року № 986-YZUW Заяви Верховної Ради України "Про відсіч збройній агресії російської федерації та подолання її наслідків" (далі - Заява)). Беручи до уваги Статут ООН і Резолюцію Генеральної Асамблеї ООН 3314 "Визначення агресії" від 79 грудня 1974 року, Верховна Рада України визнала росію державою-агресором (абзац шостий Звернення).

У квітні 2014 року розпочалася друга фаза збройної агресії росії проти України, коли контрольовані, керовані і фінансовані спецслужбами російської федерації озброєні бандитські формування проголосили створення так званих "донецької народної республіки" (07 квітня 2014 року) та "луганської народної республіки" (27 квітня 2014 року) (абзац п`ятий пункту 1 Заяви). 27 серпня 2014 року третя фаза збройної агресії рф розпочалася масовим вторгненням на територію Донецької та Луганської областей регулярних підрозділів збройних сил рф (абзац чотирнадцятий пункту 1 Заяви).