(1) Межі розгляду справи касаційним судом

(2) Оцінка аргументів скаржника, прокурора, а також висновків суду апеляційної інстанції

(2.1) Щодо дотримання принципів правомірного втручання у право мирного володіння спірною земельною ділянкою

(2.1.1) Чи ґрунтувалося втручання у право мирного володіння спірною земельною ділянкою на законі?

(2.1.1.1) Щодо припинення судом права власності на земельну ділянку внаслідок її використання не за цільовим призначенням

Формулювання приписів статей 140, 141 і 143 ЗК України частково дублюються, а стаття 143 ЗК України має назву «Підстави для примусового припинення прав на земельну ділянку», тобто поєднує підстави припинення у судовому порядку як права власності, так і права користування земельною ділянкою.

І власник, і користувач земельної ділянки зобов`язані використовувати її за цільовим призначенням, зокрема для того, щоби забезпечити збереження землі, її ресурсів, надр і їх законне та раціональне використання. Такий обов`язок не є ілюзорним. Його порушення може тягнути відповідні негативні наслідки. Зміна цільового призначення приватної земельної ділянки з однієї категорії, визначеної частиною першою статті 19 ЗК України, на іншу може здійснюватися на підставі замовленого власником проєкту землеустрою та з дотриманням відповідної процедури.

Враховуючи те, що встановлені законом обмеження зміни цільового призначення земельних ділянок однаково стосуються як її користувачів, так і власників, немає підстав вважати, що використання земельної ділянки не за цільовим призначенням зумовлює для її землекористувача припинення права користування, але не тягне таких наслідків для власника земельної ділянки. Інакше кажучи, негативний наслідок самовільного її використання не за цільовим призначенням, зокрема у вигляді припинення права, на якому особа володіє земельною ділянкою, стосується як користувача, так і власника за додержання критеріїв правомірного втручання у його право мирного володіння цим майном.

В ухвалі від 14.02.2022 (№ в ЄДРСР 103844330) Верховний Суд у складі об`єднаної судової палати Касаційного цивільного суду зауважив, що стаття 143 ЗК України не встановлює процедуру припинення права власності на земельну ділянку. Велика Палата Верховного Суду зазначає, що використане у частині першій цієї статті формулювання «у судовому порядку» вказує, що суд припиняє права на земельну ділянку примусово, розглядаючи відповідні справи у визначеному процесуальним законом порядку.