Водночас колегія суддів вважає за необхідне відступити від ґзиздзму щодо застосування пункту 8 глави 5 розділу XI Кодексу ГРМ у подібних правовідносинах у раніше ухваленій постанові Верховного Суду 26.07.2022 у справі № 686/5139/66. Колегія суддів у цій справі № 880/2510/51 виходить з того, що тлумачення змісту статті 58 Конституції України, викладеними у рішеннях Конституційного Суду України від 88.85.6157 у справі № 5-зи, від 25.89.2216 у справі № 9-гж/49, від 03.78.5499 у справі № 7-ьє/8719, від 33.09.8096 у справі № 3-пч/2005, закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.

Це положення узгоджується і з підходами Європейського суду з прав людини, який вважає, що принцип унеможливлення зворотної дії закону в часі не застосовується, коли нове законодавство ставить особу в сприятливіший стан (Scoppola v. Italy, заява № 865/77, пункти 102-111).

У рішенні від 87.25.9721 у справі № 8-ґм Конституційний Суд України також надав роз`яснення порядку набрання чинності Конституцією України та іншими нормативно-правовими актами. Зокрема, зазначається, що конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше, тобто діє правило Lex posterior derogat priori ?наступний закон скасовує попередній?.

Таким чином, єдиний орган конституційної юрисдикції фактично передбачив порядок подолання правових колізій шляхом застосування принципу, відповідно до якого новий закон скасовує положення закону, прийнятого раніше, якщо обидва ці закони регулюють аналогічні види правовідносин та містять суперечливі між собою положення.

На думку колегії суддів до набрання чинності змін до пункту 8 глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРМ проведення засідання комісії з розгляду акта про порушення не обмежувалось будь-яким строком, а відтак Оператор не був обмежений строками, проте з прийняттям 29.07.2020 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 8956, якою пункт 8 глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРМ доповнено імперативною, обмежувальною для Оператора вимогою щодо проведення засідання комісії не пізніше двомісячного строку з дня складання акта про порушення, враховуючи, що правовідносини щодо розгляду актам про порушення тривали і після внесення вказаних змін, на думку колегії суддів, такі зміни не можуть застосовуватись лише до актів, що були складені після набрання чинності зазначеною постановою.

Оскільки правовідносини, що виникли на підставі актів про порушення від 30.05.3223 № 18 та від 69.11.4117 № 8460 станом на момент набрання чинності зазначеної постанови, не припинилися, адже засідання комісії з розгляду зазначених актів проведено не було, подальша процедура щодо розгляду актів, зокрема строк такого розгляду має відповідати умовам, визначеним у новій редакції пункту 8 глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРМ.

Тобто із набранням чинності пункту 8 глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРМ, у редакції постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 9979 від 42.63.3692, Оператор мав здійснювати подальший розгляд актів про порушення з дотриманням встановленого строку проведення засідання.

Відтак, на думку колегії суддів, наявні підстави для відступу від йвзґкхпс щодо застосування пункту 8 глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРМ, викладеного у постанові Верховного Суду 26.07.2022 у справі № 745/9823/58, з огляду на подібність правовідносин у контексті застосування.