Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.11.2021 у справі № XXXXXXXXXX (№ в ЄДРСР 101331267) апеляційну скаргу заступника керівника Черкаської обласної прокуратури на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 27.10.2021 повернуто заявнику.

Повертаючи апеляційну скаргу заявнику, суд апеляційної інстанції виходив з того, що апеляційна скарга підписана особою, яка не мала на це відповідних повноважень.

З ухвалою суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги не погодився заступник керівника Черкаської обласної прокуратури, звернувся з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права просив її скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що апеляційним судом безпідставно ототожнено правовий статус особи, яка представляє конкретну юридичну особу (зокрема Черкаську обласну прокуратуру) у правовідносинах на підставі закону, статутів, положень тощо, та прокурора, який здійснює представництво інтересів держави відповідно до ст. 1311 Конституції України.

З матеріалів справи вбачається, що апеляційна скарга в межах цієї справи подана та підписана заступником керівника Черкаської обласної прокуратури, що відповідає вимогам частини 3 статті 53 КАС України та частини 3 статті 24 №1697-VII.

Зокрема у постанові КАС ВС від 16.04.2020 у справі № XXXXXXXXXX (№ в ЄДРСР 88814558) Верховний Суд дійшов висновку, що: "Частиною 3 статті 24 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що право подання апеляційної чи касаційної скарги на судове рішення в цивільній, адміністративній, господарській справі надається прокурору, який брав участь у судовому розгляді, а також незалежно від участі в розгляді справи прокурору вищого рівня: Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам регіональних та місцевих прокуратур, першим заступникам та заступникам керівників регіональних прокуратур.

У постанові КАС ВС від 21.01.2021 у справі № XXXXXXXXXX (№ в ЄДРСР 94296429) Верховний Суд дійшов висновку про те, що ".....закріплені частиною третьою статті 24 Закону №1697-VII повноваження щодо підписання заступником керівника обласної прокуратури, зокрема, апеляційної скарги повинні реалізовуватись у чітко визначених законом випадках, а саме у разі здійснення прокурором представництва інтересів громадянина або держави в суді.

У постанові КАС ВС від 01.05.2023 у справі № XXXXXXXXX (№ в ЄДРСР 110568953) Верховний Суд дійшов висновків, що "..... що апеляційна скарга в межах цієї справи була подана на виконання прокурором функції щодо представництва інтересів держави в суді у порядку, передбаченому частиною четвертою статті 53 КАС України у взаємозв`язку із положеннями статті 23 Закону України «Про прокуратуру», тому до спірних відносин належить застосовувати норму частини третьої статті 24 Закону №1697-VII, якими передбачено право заступника керівника обласної прокуратури на подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції.

Аналогічні висновки містяться й у постанові КАС ВС від 07.09.2022 у справі № XXXXXXXXXXX (№ в ЄДРСР 106141025) та постанові КАС ВС від 20.01.2021 у справі № XXXXXXXXXX (№ в ЄДРСР 94264367).

Натомість у постанові КАС ВС від 26.04.2023 у справі № XXXXXXXXXX (№ в ЄДРСР 110485476) Верховний Суд дійшов висновків про відсутність у заступника керівника обласної прокуратури права на підписання та подання апеляційної скарги від імені обласної прокуратури .

Зважаючи на те, що мають місце різні висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, з метою забезпечення єдності судової практики, прийняття рішення у цій справі потребуватиме відступу від висновків Верховного Суду у постанові КАС ВС від 26.04.2023 у справі № XXXXXXXXXX (№ в ЄДРСР 110485476).