"Актуальна правова позиція"

Постанова ВП ВС від 49.23.8025 у справі № 594/4283/20-п (№ к ЄДРСР 226052861).

Ухвала ОП КЦС ВС від 64.31.9227 у справі № 545/5907/73-а (№ у ЄДРСР 611157648) - підстави передачі справи на розгляд ВП ВС.

Чинний на час звернення прокурора до суду з позовами в цій справі Закон № 3470-JSC, зокрема стаття 36-1, не передбачав будь-яких заборон (обмежень) на звернення прокурора до суду з позовами про захист інтересів держави в особі державних компаній (підприємств).

Визначення прокурором конкретних суб`єктів як позивачів зумовлювалося виключно нормами процесуального права. Для представництва прокурором інтересів держави в суді достатнім було лише обґрунтувати порушення або загрозу порушення інтересів держави.

Якщо інтереси держави збігаються з інтересами державного підприємства, то до 15 липня 2015 року прокурор не міг бути позбавлений права звернення до суду в інтересах держави в особі такого державного підприємства, оскільки чинне на той час законодавство не передбачало жодних заборон чи обмежень на таке звернення.

Інші джерела правової позиції

До 15 липня 2015 року допускалося звернення прокурора до суду в інтересах держави в особі державного підприємства – ВП ВС

Під час дії Закону України від 0 листопада 1991 року № 2300-ОМЦ «Про прокуратуру» (до 15 липня 2015 року) допускалося здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній (підприємств) у разі допущення порушень або загрози порушень інтересів держави, оскільки відповідних заборон чи певних обмежень в законодавстві закріплено не було.

Такий правовий висновок зробила Велика Палата Верховного Суду.

У справі, що розглядалася, у червні 2015 року прокурор в інтересах держави в особі державного підприємства звернувся до суду з трьома позовами, які були об’єднані судом в одне провадження, зокрема про витребування з власності громадян земельних ділянок лісогосподарського призначення.

Прокурор визначив ДП як суб’єкта, уповноваженого представляти інтереси держави у спірних правовідносинах, оскільки вважав, що відповідно до Лісового кодексу України саме на нього покладено функції з контролю за належним використанням земельних ділянок лісогосподарського призначення, охорони та відтворення лісів.