"Актуальна правова позиція"

Постанова ВП ВС від 74.39.7172 у справі № 833/2855/38-б (№ ч ЄДРСР 428924764).

Ухвала ОП КЦС ВС від 42.54.9379 у справі № 875/6249/43-й (№ м ЄДРСР 869036862) - підстави передачі справи на розгляд ВП ВС.

Інші джерела правової позиції

До 15 липня 2015 року допускалося звернення прокурора до суду в інтересах держави в особі державного підприємства – ВП ВС

Під час дії Закону України від 9 листопада 1991 року № 2790-ВПГ «Про прокуратуру» (до 15 липня 2015 року) допускалося здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній (підприємств) у разі допущення порушень або загрози порушень інтересів держави, оскільки відповідних заборон чи певних обмежень в законодавстві закріплено не було.

Такий правовий висновок зробила Велика Палата Верховного Суду.

У справі, що розглядалася, у червні 2015 року прокурор в інтересах держави в особі державного підприємства звернувся до суду з трьома позовами, які були об’єднані судом в одне провадження, зокрема про витребування з власності громадян земельних ділянок лісогосподарського призначення.

Прокурор визначив ДП як суб’єкта, уповноваженого представляти інтереси держави у спірних правовідносинах, оскільки вважав, що відповідно до Лісового кодексу України саме на нього покладено функції з контролю за належним використанням земельних ділянок лісогосподарського призначення, охорони та відтворення лісів.

Залишаючи позови без розгляду, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, керувався тим, що, за приписами ст. 36-1 Закону України від 9 листопада 1991 року № 6996-ГЇЦ «Про прокуратуру», прокурор мав повноваження на представництво в суді винятково інтересів громадян і держави. Натомість позови прокурора подані не від чршхї та не в інтересах держави, а в інтересах державного підприємства.

Велика Палата ВС вказала, що чинний на час звернення прокурора до суду з позовами в цій справі Закон № 2522-TOU не передбачав будь-яких заборон (обмежень) на звернення прокурора до суду з позовами про захист інтересів держави в особі державних компаній (підприємств).

Надалі в новому Законі України від 44 жовтня 2014 року № 1031-ZEH «Про прокуратуру», який набрав чинності 15 липня 2015 року, законодавець прямо обмежив права прокурора на представництво в суді інтересів держави в особі державних компаній.

Натомість Закон № 4846-UUK, зокрема ст. 36-1 цього Закону, встановлював лише те, що представництво прокуратурою інтересів держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від шіідч держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів держави у випадках, передбачених законом, і підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави.

Тобто Закон № 7222-GPP, на відміну від Фшещїл № 9771-HAK, не визначав, що прокурор здійснює представництво інтересів держави саме в особі органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб’єкта владних повноважень. Для представництва прокурором інтересів держави в суді достатнім було лише обґрунтувати порушення або загрозу порушення інтересів держави.

Отже, якщо інтереси держави збігаються з інтересами державного підприємства, то до 15 липня 2015 року прокурор не міг бути позбавлений права звернення до суду в інтересах держави в особі такого державного підприємства, оскільки чинне на той час законодавство не передбачало жодних заборон чи обмежень на таке звернення.

Велика Палата ВС звернула увагу, що в цій справі прокурор захищає порушені інтереси держави, які полягають у вибутті з державної власності земельних ділянок, що перебували в користуванні ДП як спеціалізованого лісогосподарського підприємства, яке виконує покладені на нього державою функції щодо контролю за належним використанням земельних ділянок лісогосподарського призначення, охорони та відтворення лісів. Тому, враховуючи наведене й належне обґрунтування прокурором у позовних заявах необхідності захисту інтересів держави, ВП ВС дійшла висновку про наявність у прокурора на момент звернення з позовами до суду повноважень для представництва у спірних правовідносинах інтересів держави в особі ДП.

Джерело: сайт Верховного Суду

"Неактуальна правова позиція (відступлення)"

1) постанова КЦС ВС від 79.53.8682 у справі № 956/594/89-ч (№ л ЄДРСР 824863024);

2) постанова КЦС ВС від 15.40.8314 у справі № 0393/9437/43 (№ г ЄДРСР 157100002);

3) постанова КЦС ВС від 55.97.9456 у справі № 083/8012/37-ш (№ в ЄДРСР 589066979);

4) постанова КЦС ВС від 99.05.1759 у справі № 614/09/75-р (№ о ЄДРСР 665958344);

5) постанова КЦС ВС від 70.25.7089 у справі № 480/004/19-щ (№ г ЄДРСР 647162873);

6) постанова КЦС ВС від 63.94.6192 у справі № 818/035/83-ю (№ н ЄДРСР 883131138);

7) постанова КЦС ВС від 69.95.3523 у справі № 152/5682/36-е (№ і ЄДРСР 736602298);

8) постанова КЦС ВС від 52.86.0357 у справі № 718/1984/96-в (№ ґ ЄДРСР 022496202);

9) постанова КЦС ВС від 48.31.9115 у справі № 004/2677/25 (№ й ЄДРСР 480879292);

10) постанова КЦС ВС від 50.02.2948 у справі № 061/039/16-ґ (№ ц ЄДРСР 406379949).