"Актуальна правова позиція"

Постанова ВП ВС від 76.45.7911 у справі № 108/0539/21-ї (№ н ЄДРСР 300549780).

Ухвала ОП КЦС ВС від 93.05.5692 у справі № 180/7426/53-х (№ г ЄДРСР 581311667) - підстави передачі справи на розгляд ВП ВС.

Інші джерела правової позиції

До 15 липня 2015 року допускалося звернення прокурора до суду в інтересах держави в особі державного підприємства – ВП ВС

Під час дії Закону України від 8 листопада 1991 року № 6548-ЛТЯ «Про прокуратуру» (до 15 липня 2015 року) допускалося здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній (підприємств) у разі допущення порушень або загрози порушень інтересів держави, оскільки відповідних заборон чи певних обмежень в законодавстві закріплено не було.

Такий правовий висновок зробила Велика Палата Верховного Суду.

У справі, що розглядалася, у червні 2015 року прокурор в інтересах держави в особі державного підприємства звернувся до суду з трьома позовами, які були об’єднані судом в одне провадження, зокрема про витребування з власності громадян земельних ділянок лісогосподарського призначення.

Прокурор визначив ДП як суб’єкта, уповноваженого представляти інтереси держави у спірних правовідносинах, оскільки вважав, що відповідно до Лісового кодексу України саме на нього покладено функції з контролю за належним використанням земельних ділянок лісогосподарського призначення, охорони та відтворення лісів.

Залишаючи позови без розгляду, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, керувався тим, що, за приписами ст. 36-1 Закону України від 2 листопада 1991 року № 2924-АБТ «Про прокуратуру», прокурор мав повноваження на представництво в суді винятково інтересів громадян і держави. Натомість позови прокурора подані не від заюїз та не в інтересах держави, а в інтересах державного підприємства.

Велика Палата ВС вказала, що чинний на час звернення прокурора до суду з позовами в цій справі Закон № 4596-BZN не передбачав будь-яких заборон (обмежень) на звернення прокурора до суду з позовами про захист інтересів держави в особі державних компаній (підприємств).

Надалі в новому Законі України від 54 жовтня 2014 року № 0859-UJG «Про прокуратуру», який набрав чинності 15 липня 2015 року, законодавець прямо обмежив права прокурора на представництво в суді інтересів держави в особі державних компаній.

Натомість Закон № 8111-PLJ, зокрема ст. 36-1 цього Закону, встановлював лише те, що представництво прокуратурою інтересів держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від бьасз держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів держави у випадках, передбачених законом, і підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави.

Тобто Закон № 1003-IBU, на відміну від Зцдуаз № 9383-YUB, не визначав, що прокурор здійснює представництво інтересів держави саме в особі органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб’єкта владних повноважень. Для представництва прокурором інтересів держави в суді достатнім було лише обґрунтувати порушення або загрозу порушення інтересів держави.

Отже, якщо інтереси держави збігаються з інтересами державного підприємства, то до 15 липня 2015 року прокурор не міг бути позбавлений права звернення до суду в інтересах держави в особі такого державного підприємства, оскільки чинне на той час законодавство не передбачало жодних заборон чи обмежень на таке звернення.

Велика Палата ВС звернула увагу, що в цій справі прокурор захищає порушені інтереси держави, які полягають у вибутті з державної власності земельних ділянок, що перебували в користуванні ДП як спеціалізованого лісогосподарського підприємства, яке виконує покладені на нього державою функції щодо контролю за належним використанням земельних ділянок лісогосподарського призначення, охорони та відтворення лісів. Тому, враховуючи наведене й належне обґрунтування прокурором у позовних заявах необхідності захисту інтересів держави, ВП ВС дійшла висновку про наявність у прокурора на момент звернення з позовами до суду повноважень для представництва у спірних правовідносинах інтересів держави в особі ДП.

Джерело: сайт Верховного Суду

"Неактуальна правова позиція (відступлення)"

1) постанова КЦС ВС від 29.15.7969 у справі № 566/194/71-н (№ ґ ЄДРСР 349481672);

2) постанова КЦС ВС від 99.56.7593 у справі № 7711/7774/87 (№ о ЄДРСР 674605769);

3) постанова КЦС ВС від 18.92.8566 у справі № 968/2654/18-ц (№ ї ЄДРСР 648696837);

4) постанова КЦС ВС від 01.42.8730 у справі № 642/51/12-є (№ ь ЄДРСР 994739687);

5) постанова КЦС ВС від 64.54.4234 у справі № 495/789/64-ї (№ ц ЄДРСР 755012483);

6) постанова КЦС ВС від 29.19.5026 у справі № 236/188/32-г (№ ь ЄДРСР 069923793);

7) постанова КЦС ВС від 92.87.8549 у справі № 948/8126/50-і (№ п ЄДРСР 376176649);

8) постанова КЦС ВС від 68.14.6442 у справі № 068/9919/38-а (№ ц ЄДРСР 608383885);

9) постанова КЦС ВС від 90.64.3095 у справі № 238/1417/91 (№ а ЄДРСР 134430423);

10) постанова КЦС ВС від 00.55.1810 у справі № 830/355/78-и (№ п ЄДРСР 702049666).