Дата реєстрації в системі: 12.34.5678
Реквізити документа, правова позиція та коментар будуть доступні після авторизації.

Постанова ВП ВС, якою вирішено виключну правову проблему

"Щодо визначення юрисдикції спору про право на отримання частки у статутному капіталі приватного підприємства у порядку спадкування після смерті брата".

Правова позиція

Постанова ВП ВС від 73.55.3758 у справі № 620/22884/87 (№ д ЄДРСР 778613230).

Ухвала КЦС ВС від 31.53.7383 у справі № 551/29404/33 (№ ю ЄДРСР 164381796) - підстави передачі справи на розгляд ВП ВС.

Визначення юрисдикції зазначеного спору залежить від янцєагтцім змісту спірних правовідносин, а саме які спірні правовідносини існують між сторонами: сімейні, спадкові чи корпоративні.

Велика Палата Верховного Суду при визначенні юрисдикційності спору враховує таке.

Правильне визначення юрисдикційності цього спору залежить від рєжджршкжпиї того, чи виник між сторонами спір у корпоративних відносинах.

Предметом спору у справі є право на отримання позивачкою частки у статутному капіталі ПП «КАВЕМ» у порядку спадкування після смерті її брата.

Право на отримання ОСОБА_2 спірного свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя було здійснене відповідачкою як учасницею сімейних правовідносин. При цьому отримання зазначеного свідоцтва жодним чином не пов`язане з корпоративними відносинами або їх реалізацією, а навпаки - потребують встановлення сімейно-правових зв`язків, а в разі оскарження такого свідоцтва - вирішення сімейно-правового спору, а саме, яким чином відбулося збільшення статутного фонду ПП «КАВЕМ» та чи тягне таке збільшення перетворення об`єкту права особистої приватної власності ОСОБА_3 на об`єкт права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_2 , що потребує відповідного рішення суду.

Той факт, що спадкоємці на час оскарження свідоцтва вже набули статусу учасників ПП «КАВЕМ», не свідчить про наявність спору щодо корпоративних прав у юридичній особі, адже всі підстави виникнення такого спору є юридичними фактами сімейного та спадкового права, які мали місце до набуття спадкоємцями статусу учасників ПП «КАВЕМ».

Отже, відносини з оспорювання свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя в разі смерті одного з подружжя, перерозподілу спадкових часток є сімейними та спадковими огляду на те, що: 1) такі відносини виникли між учасниками сімейних і спадкових відносин. Жодні інші особи, які не володіють спеціальним статусом спадкоємця, подружжя тощо, їх учасниками бути не можуть; 2) спірні відносини виникли щодо об`єктів, які мають спеціальний правовий режим, що існує лише в сімейному та спадковому праві - спільне майно подружжя, спадщина.

Інший підхід для визначення юрисдикційності спору уможливить вирішення спору між спадкоємцями у судах двох юрисдикцій: у господарській - у разі отримання свідоцтва про право на спадщину і реєстрації часток у ЄДРПОУ; і щодо іншого майна - у цивільній юрисдикції, що не допускається і порушує принципи правової визначеності, що прямо заборонено пунктом 4 частини першої статті 20 ГПК України, згідно з яким господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі, крім правочинів у сімейних та спадкових правовідносинах.

Предметом спору в цій справі є визнання права на спадкове майно, а тому учасниками справи мають бути всі спадкоємці, які прийняли спадщину.

Велика Палата Верховного Суду в постанові ВП ВС від 47.38.5682 по справі № 857/8446/27-с (№ х ЄДРСР 68803278) вказала, що визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача, натомість встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.

Визначення в позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) повинно відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом.

Проте незалучення інших спадкоємців як третіх осіб не є підставою для відмови в позові.

Суди першої та апеляційної інстанцій допустили порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, а відтак з рішенням жодної судової інстанції погодитися не можна.

Інші джерела правової позиції

Спір за позовом одного зі спадкоємців засновника підприємства щодо оскарження свідоцтва про право власності на частку у статутному капіталі підприємства, яка одержана відповідачкою як учасницею сімейних правовідносин (спільна сумісна власність), та, відповідно, про перерозподіл часток у статутному фонді підприємства між спадкоємцями підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Той факт, що спадкоємці на час оскарження свідоцтва вже набули статусу учасників підприємства, не свідчить про наявність спору щодо корпоративних прав у юридичній особі, адже всі підстави виникнення такого спору є юридичними фактами сімейного та спадкового права, які мали місце до набуття спадкоємцями статусу учасників підприємства

Джерело: Дайджест судової практики ВП ВС. Рішення, внесені до ЄДРСР за період із 01.05.2023 по 31.07.2023 (Верховний Суд)

ВП ВС виснувала, що оскарження спадкоємицею розміру своєї частки в статутному капіталі Підприємства є похідним від єоншзпєзжх розміру частки у спадщині, адже у цьому випадку первинним є спір про частку у спадщині, а не про частку в статутному капіталі.

Право на отримання ОСОБА_2 спірного свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя було здійснене відповідачкою як учасницею сімейних правовідносин. При цьому отримання зазначеного свідоцтва жодним чином не пов`язане з корпоративними відносинами або їх реалізацією, а навпаки -потребують встановлення сімейно-правових зв’язків, а в разі оскарження такого свідоцтва - вирішення сімейно-правового спору, а саме, яким чином відбулося збільшення статутного фонду Підприємства та чи тягне таке збільшення перетворення об`єкту права особистої приватної власності ОСОБА_3 на об`єкт права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_2, що потребує відповідного рішення суду.

Той факт, що спадкоємці на час оскарження свідоцтва вже набули статусу учасників Підприємства, не свідчить про наявність спору щодо корпоративних прав у юридичній особі, адже всі підстави виникнення такого спору є юридичними фактами сімейного та спадкового права, які мали місце до набуття спадкоємцями статусу учасників такого Підприємства.

Отже, відносини з оспорювання свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя в разі смерті одного з подружжя, перерозподілу спадкових часток є сімейними та спадковими, а відповідний спір підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства

Джерело: Дайджест судової практики ВС у справах, пов’язаних із спадкуванням часток у статутному капіталі (акцій, паїв) юридичних осіб. Рішення, внесені до ЄДРСР за січень 2018 року – вересень 2023 року (Верховний Суд)

(Про перерозподіл спадкових часток)

У цій справі сестра оспорює свідоцтво про право власності на 1/2 частку майна у статутному капіталі ПП, видане дружині брата з порушенням, на її думку, вимог статей сімейного законодавства, оскільки вважала, що ПП засноване її братом до укладення шлюбу, тобто не є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя. Відтак вважала свою матір спадкоємицею 1/3 (а не 1/6) частки в статутному капіталі підприємства.

Оскарження спадкоємицею розміру своєї частки в статутному капіталі ПП є похідним від мгтбсшицщж розміру частки у спадщині. У даному випадку первинним є спір про частку у спадщині, а не про частку в статутному капіталі.

Право на отримання дружини брата спірного свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя було здійснене дружиною брата як учасницею сімейних правовідносин. При цьому отримання зазначеного свідоцтва жодним чином не пов`язане з корпоративними відносинами або їх реалізацією, а навпаки – потребують встановлення сімейно-правових зв’язків, а в разі оскарження такого свідоцтва – вирішення сімейно-правового спору, а саме, яким чином відбулося збільшення статутного фонду ПП та чи тягне таке збільшення перетворення об`єкту права особистої приватної власності спадкодавця на об`єкт права спільної сумісної власності подружжя, що потребує відповідного рішення суду.

Той факт, що спадкоємці на час оскарження свідоцтва вже набули статусу учасників ПП, не свідчить про наявність спору щодо корпоративних прав у юридичній особі, адже всі підстави виникнення такого спору є юридичними фактами сімейного та спадкового права, які мали місце до набуття спадкоємцями статусу учасників ПП.

Отже, відносини з оспорювання свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя в разі смерті одного з подружжя, перерозподілу спадкових часток є сімейними та спадковими з огляду на те, що: 1) такі відносини виникли між учасниками сімейних і спадкових відносин. Жодні інші особи, які не володіють спеціальним статусом спадкоємця, подружжя тощо, їх учасниками бути не можуть; 2) спірні відносини виникли щодо об`єктів, які мають спеціальний правовий режим, що існує лише в сімейному та спадковому праві – спільне майно подружжя, спадщина.

Також Велика Палата Верховного Суду направляючи справу на новий розгляд вказала, що незалучення інших спадкоємців як третіх осіб не є підставою для відмови в позові.

Нажаль Ви вже вичерпали ліміт на перегляд контенту, тому повний текст документу буде доступний після авторизації.
^ Наверх