Дата реєстрації в системі: 12.34.5678
"Актуальна правова позиція"
Постанова ОП КГС ВС від 03.02.8778 у справі № 274/97247/38 (№ з ЄДРСР 679329143).
Ухвала КГС ВС від 08.83.1485 у справі № 731/61698/14 (№ о ЄДРСР 882613320) - підстави передачі справи на розгляд ОП КГС ВС.
Згідно з касаційними скаргами на вирішення касаційного суду у цій справі поставлено два питання (пункти 6.2, 6.3):
- щодо застосування положень частини першої статті 173 ГПК України: правила об`єднання позовних вимог у такій категорії спорів, як стягнення шкоди, завданої протиправними діями та рішеннями особами, пов`язаними з банком, що призвели до погіршення його фінансового становища та неспроможності банку відповідати за вимогами кредиторів;
- щодо застосування пункту 8 частини першої статті 226 ГПК України: можливості вчинення такої процесуальної дії як залишення позову без розгляду на підставі вказаної норми у разі встановлення судом порушення правил об`єднання позовних вимог.
<...> позовна заява підлягає залишенню судом без розгляду лише за тих виявлених судом після відкриття провадження у справі порушень правил об`єднання позовних вимог, що передбачені нормами частин четвертої та п`ятої статті 173 ГПК України.
В інших випадках порушення правил об`єднання позовних вимог, виявлених та встановлених судом у підготовчому провадженні, суддя за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи приймає рішення про роз`єднання позовних вимог.
<...> позовні вимоги до пов`язаних з банком осіб, які є посадовими особами органів управління банку, подані Фондом відповідно до статті 58 Закону України "Про банки і банківську діяльність" мають розглядатися разом у межах однієї справи, адже у випадку завдання шкоди банку діями його посадових осіб, внаслідок чого настала неплатоспроможність банку, які несуть солідарну відповідальність перед банком як члени органу (органів) управління, повний склад правопорушення можна встановити лише шляхом системного аналізу всієї сукупності дій чи бездіяльності посадових осіб, у тому числі шляхом дослідження проведених банківських операцій у їх сукупності та взаємозв`язку і їх впливу на фінансове становище банку в цілому. А тому операції банку та їх наслідки для його платоспроможності не можна розглядати окремо.
Інші джерела правової позиції
Стаття 173. Об’єднання і роз’єднання позовів
Чи можна об’єднати позовні вимоги до кількох посадових осіб банку, які несуть солідарну відповідальність, у справі про стягнення шкоди, завданої їхніми протиправними діями та рішеннями, що призвели до погіршення фінансового становища і неспроможності банку відповідати за вимогами кредиторів?
Позовні вимоги полягають у солідарному стягненні із 8 осіб шкоди, заподіяної ними банку як його керівниками. Тобто йдеться про підстави та умови застосування відповідальності членів органів юридичної особи перед юридичною особою.
Якщо члени органу юридичної особи та інші особи, які відповідно до закону чи установчих документів виступають від міікґ юридичної особи, порушують свої обов’язки щодо представництва, вони несуть солідарну відповідальність за збитки, завдані ними юридичній особі. Члени наглядової ради і виконавчого органу банку несуть спільно відповідальність за діяльність банку в цілому.
Позивач має право об’єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов’язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами. Позовні вимоги до пов’язаних з банком осіб, які є посадовими особами органів управління банку і несуть солідарну відповідальність перед банком, мають розглядатися разом у межах однієї справи, адже у випадку завдання шкоди банку діями його посадових осіб, унаслідок яких настала неплатоспроможність банку, повний склад правопорушення можна встановити лише шляхом системного аналізу всієї сукупності дій чи бездіяльності посадових осіб, у тому числі шляхом дослідження проведених банківських операцій у їх сукупності, взаємозв’язку та впливу на фінансове становище банку в цілому. Тому операції банку та їх наслідки для його платоспроможності не можна розглядати окремо.
Стаття 174. Залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви
Який порядок застосування п. 2 ч. 5 ст. 174 ГПК України у системному зв’язку із ч. 6 ст.173 ГПК України, в якій суду надано право роз’єднати позовні вимоги?
За змістом ч. 1 ст. 173 ГПК України порушення правил об’єднання позовних вимог відбувається, якщо заявлені в одній позовній заяві вимоги (1) не пов’язані підставою виникнення або поданими доказами (не є однорідними), (2) не співвідносяться між собою як основна та похідна.
Не допускається об’єднання в одне провадження кількох вимог, які хоча і відповідають критеріям, наведеним у ч. 1 ст. 173 ГПК України, проте підпадають під заборони, встановлені ч. 4, 5 зазначеної статті (об’єднані вимоги підлягають розгляду в порядку різного судочинства; щодо об’єднаних вимог законом визначена виключна підсудність різним судам).
За спеціальним правилом, викладеним у п. 2 ч. 5 ст. 174 ГПК України, суддя повертає заяву і додані до неї документи, зокрема, у разі, якщо порушено правила об’єднання позовних вимог (крім випадків, коли є підстави для застосування положень ст. 173 цього Кодексу).
Водночас аналіз п. 2 ч. 5 ст. 174 ГПК України у системному співвідношенні з приписами ч. 6 ст. 173 цього Кодексу свідчить про те, що в разі порушення правил об’єднання позовних вимог суд з метою виконання завдання господарського судочинства може не повертати позовної заяви, а за клопотанням учасника справи або за власною ініціативою самостійно роз’єднати позовні вимоги та розглянути кожну із них окремо.
Отже, наявність підстав для роз’єднання позовних вимог за правилами ч. 6 ст. 173 ГПК України та розгляду кожної із них окремо унеможливлює повернення судом позовної заяви незалежно від цуті, чи суд застосував надані йому повноваження.
Стаття 226. Залишення позову без розгляду
У яких випадках порушення правил об’єднання позовних вимог суд може застосувати п. 8 ч. 1 ст. 226 ГПК України та залишити позов без розгляду?
Які дії судді в інших випадках порушення правил об’єднання позовних вимог, виявлених у підготовчому провадженні?
За змістом ч. 1 ст. 173 ГПК України порушення правил об’єднання позовних вимог відбувається, якщо заявлені в одній позовній заяві вимоги (1) не пов’язані підставою виникнення або поданими доказами (не є однорідними), (2) не співвідносяться між собою як основна та похідна.
Якщо порушення правил об’єднання позовних вимог об’єктивно неможливо встановити судом на стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі, що може бути обумовлено особливостями правового регулювання спірних правовідносин, їх змістом, змістом позовної заяви та неочевидністю порушення правил об’єднання позовних вимог у спірних правовідносинах і може бути виявлено судом у справі лише під час її розгляду шляхом дослідження та оцінки обґрунтувань і аргументів у позовній заяві, доказів, заслуховування пояснень сторін, інших учасників провадження у справі тощо, і суддя під час підготовчого провадження дійшов висновку про порушення правил об’єднання позовних вимог, то суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи до початку розгляду справи по суті ухвалює про роз’єднання позовних вимог. У такому випадку суддя позбавлений права залишати позов без розгляду.
Виняток із цього правила встановлено ч. 4 та 5 ст. 173 ГПК України: об’єднано кілька вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства або щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам. У таких випадках не допускається роз’єднання цих вимог і суддя не може їх розглянути в самостійних провадженнях. Тобто законодавець допускає залишення позову без розгляду на підставі п. 8 ч. 1 ст. 226 ГПК України у разі виявлення судом у підготовчому провадженні (після відкриття провадження у справі) порушень правил об’єднання позовних вимог, визначених ч. 4 та 5 ст. 173 ГПК України.
При цьому якщо позивач порушив правила об’єднання позовних вимог, не визначені зазначеними нормами ст. 173 ГПК України, він не може усунути недоліки позовної заяви, адже встановлення та усунення недоліків у зв’язку з порушенням правил об’єднання позовних вимог ГПК України не передбачено.
В інших випадках порушення правил об’єднання позовних вимог, виявлених судом у підготовчому провадженні, суддя за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи приймає рішення про роз’єднання позовних вимог.
Джерело: Огляд судової практики КГС ВС щодо окремих питань застосування положень Господарського процесуального кодексу України (Верховний Суд)
"Неактуальна правова позиція (відступлення)"
Постанова ОП КГС ВС від 33.46.6724 у справі № 324/6693/37 (№ д ЄДРСР 21174420).